Три роки тому, 28 лютого 2013 року, Бенедикт XVI офіційно відступився від служіння Єпископа Рима. З цієї нагоди можемо згадати кілька його думок, які не перестають бути актуальними.

1. Без Бога людина не знає, куди прямує, і неспроможна осягнути навіть того, хто вона така.

2. Людина, яка не чинить спротиву стражданню, не сприймає життя. Втеча від страждання є втечею від життя.

3. Католик не повинен нав’язувати іншим свої релігійні переконання, але повинен підтримувати раціональний дискурс.

4. Ми повинні покинути свою фальшиву впевненість, інтелектуальну пиху, яка робить для нас неможливим зауваження близькості Бога. Ми повинні прямувати внутрішнім шляхом святого Франциска: шляхом до тієї величезної зовнішньої та внутрішньої простоти, яка робить серце спроможним бачити.

5. Ми — не випадковий і позбавлений значення продукт еволюції. Кожен з нас — це плід замислу Божого. Кожен з нас — бажаний, кожен люблений, кожен необхідний.

6. Смерть Ісуса не кличе до помсти, а дає примирення. А Його Кров була пролита не проти когось, а за багатьох, за всіх.

7. Якщо велика любов прагне вічності, то Божа любов не тільки прагне її, але чинить її і є нею.

8. У Дитятку Ісусі Бог став залежним від людської любові, прохачем їхньої — нашої — любов.

9. Хто терпеливо перебуває перед мовчазним Богом — а може, треба тривати дуже довго, — той насправді молиться.

10. Терпеливість це щоденна форма любові.