100-ліття Фатімського об’явлення на Ясній Горі в Гошеві
  • Суб, 13/05/2017 - 20:55

13 травня 2017 року минає рівно сто років від того дня, коли Господь через посередництво Пресвятої Богородиці і через фатімських візіонерів – трьох дітей-пастушків -  нагадав людям про важливі речі у духовному житті – про молитву, про покаяння, про віру, надію і любов, а також про потребу молитися за навернення грішників – тих, які ображають Господа Бога. У цей прекрасний ювілейний день Святійший Отець Папа Франциск прибув з апостольським візитом до Фатіми – місця об’явлень, щоб проголосити святими двох дітей – Франциску і Якинту, які разом родичкою Лукією дос Сантос удостоїлися видінь та розмов з Пресвятою Богородицею.

Чернеча Родина Воплоченого Слова в цей особливий день організувала паломництво до відпустового місця на Івано-Франківщині – Гошева, де в особливий спосіб вшановується чудотворний образ Пресвятої Богородиці Гошівської, дуже шанований і люблений багатьма вірними нашої Церкви. Відпустовим місцем опікуються Отці Василіяни. Незважаючи на дощову погоду, близько трьохсот паломників прибули з Івано-Франківська, з Бурштина, з Дубового (Закарпаття), зі Стрия у супроводі священиків і сестер монахинь, щоб молитовно з’єднатися з цілим Католицьким світом.

Паломники молилися, приступили до Святого таїнства Покаяння, взяли участь у Святій Літургії, яку очолив о. Софрон Зелінський, ВС, а проповідь виголосив о. Йосафат Бойко, ВС. Звертаючись до присутніх, зокрема до дітей, проповідник нагадав головні моменти з фатімського об’явлення, а особливо про те, як Богородиця зверталася до дітей у Фатімі, так само Вона і нині звертається до дітей у Гошеві; так як Вона просила молитися на вервиці щодня, щоби припинилася війна, подібно і сьогодні Вона просить нас зробити хоч щось, щоб припинилася війна на нашій землі, а всі принаймні, можемо молитися вервицю – і цей є засіб, який пропонує Діва Марія. Не всі можуть йти воювати і захищати фізично нашу Батьківщину, але точно всі можуть молитися про мир і припинення війни. Проповідник також нагадав про те, що ще за рік до об’явлення Господь послав дітям Ангела Миру, який просив дітей молитися за навернення: «Не бійтеся! Я — Ангел Миру. Моліться зі мною! Боже мій! Я вірю, поклоняюся, надіюся та люблю Тебе. Перепрошую за тих, які не вірять, не поклоняються, не надіються та не люблять Тебе».

Після богослужіння всіх присутніх привітав ігумен Гошівського Монастиря о. Вікентій Слободян, ЧСВВ. Відтак відбулася урочиста процесія до чудотворної ікони. Кошик з білими трояндами, як символ любові до Богородиці та вдячності за Її постійну опіку над нашою чернечою родиною Воплоченого Слова, несли сестри монахині. Відтак всі присутні зачитали молитву посвяти Ісусові  Христові через Богородицю, укладену Святим Людовіком Гріньоном з Монтфорту і заспівали подячну пісню. Таким способом всі присутні зробили обіцянку любити Богородицю і старатися жити, як Її вірні діти, а богопосвячені особи відновили четвертий обіт  рабства Марії, який складають всі отці, брати і сестри Воплоченого Слова.

Святкова трапеза, Молебень до Богородиці, спільна світлина та відвідини відпустового місця стали заключними моментами нашого паломництва, яким ми мали намір духовно єднатися зі всіма паломниками присутніми нині у Фатімі разом зі Святійшим Отцем Папою Франциском.

Прес-служба парафії святих Кирила і Методія

 

Пропонуємо Вам молитву

ПОСВЯЧЕННЯ ІСУСОВІ ХРИСТОВІ ЧЕРЕЗ БОГОРОДИЦЮ

«Радуйся Маріє, улюблена Донько Небесного Отця!

Радуйся Маріє, чудова Мати Сина!

Радуйся Маріє, найвірніша невісто Святого Духа!

Радуйся Маріє, улюблена Мати моя, Володарко мого серця!

Радуйся, моя Радосте, моє Серце і моя Душе! Ти уся моя через любов!»

Я увесь Твій через справедливість, але ще не повністю, тому я, (ім'я), сьогодні посвячуюся Тобі повністю, як вічний слуга, не залишаючи нічого ні для себе, ні для інших. Якщо бачиш у мені щось, що ще не є Твоїм, візьми сьогодні. Будь цілковитою Володаркою всього, що я маю. Забери від мене все, що не подобається Богові, і зроби у мені та зі мною все, що забажаєш.

Нехай світло Твоєї віри освітить темряву моєї душі. Нехай Твоя глибока покора замінить мою гордість. Нехай запалений вогонь Твоєї любові розпалить мою літеплість та холодність мого серця.

Нехай Твої чесноти будуть у мені замість моїх гріхів, а Твої заслуги будуть перед Богом моїми прикрасами. Укінці, моя люба Мати, зроби, якщо є можливо, щоб я не мав духу, відмінного від Твого, щоб пізнати Ісуса Христа та Його божественну волю; щоб я не мав душі, відмінної від Твоєї, щоб прославляти Господа; щоб я не мав іншого серця, ніж Твоє, щоб любити Бога любов’ю чистою та гарячою, як Твоя.

Я не прошу Тебе ні видіння, ні об’явлення, ні приємності, ані радості. Нехай буде Твоїм – бачити ясно, без темряви; нехай буде Твоїм – радість без терпіння; нехай буде Твоїм – перемога з твоїм Сином без приниження. Нехай буде Твоїм володіння над ангелами, людьми та дияволами з цілковитою владою, без супротивників. Нехай, укінці, буде Твоїм – уділяти всі ласки від Бога без протиставлення.

Це, Маріє, є найкращою часткою, даною Тобі Богом, яку ніхто і ніколи не забере від Тебе. І тому я радію, Маріє. У цьому світі я хочу радіти лише Твоєю радістю, терпіти з радістю, без жодної насолоди; хочу працювати для Тебе аж до смерті, не чекаючи нічого взамін. Лише прошу Тебе через любов, яку Ти дала мені, про можливість сказати тричі «Амінь» кожного дня і кожної хвилини мого життя:

«Амінь»  – на все, що Ти зробила, коли Ти жила у світі;

«Амінь»  – на все, що Ти робиш зараз на Небі;

«Амінь»  – на все, що робиш у моїй душі, щоб лише Ти перебувала у ній, щоб, таким чином, у повноті прославляти Ісуса Христа у часі і у вічності. Амінь.