11 листопада - День молитви за сиріт
  • Птн, 12/10/2012 - 11:38

Звернення до вірних УГКЦ в День молитви за дітей-сиріт

«Захистіть сироту» (Ісайя 1, 17)

Дорогі у Христі!

Сьогоднішня неділя є неділею молитви за  дітей-сиріт, і ми, християни, єднаємося спільно в молитві до Господа за кращу долю для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Ситуація дитячого сирітства в Україні стоїть досить гостро. Говорячи про сиріт, маємо на увазі дітей, в яких немає рідних чи близьких, або ж чиї батьки не змоги бути з дітьми через певні кризові стани нашого суспільства такі як алкоголізм, безробіття, злочинність. На жаль, багатьом дітям, які мають навіть хороших батьків, доводиться довший час їхнього життя проводити без батьківської опіки, оскільки батьки змушені покидати родини і їхати на заробітки далеко від дому, стаючи з часом залежними від явища заробітництва. Також багато дітей в Україні виховується в неповних сім’ях переважно матерями через брак відповідального батьківства, що часто настає після розлучення.

Найплачевнішою є ситуація з дітьми-сиротами, які змушені свої дитячі роки проводити в дитячих виховних установах, де часто їм доводиться переходити з одного закладу в інший. Уся ця плинність не дає можливості дитині відчути бодай якоїсь стабільності в житті. По закінченні часу, прожитого в державному закладі, діти виходять в світ, невідомий для них і незнаний, ба навіть чужий.

Уявімо собі переживання та емоції дітей, які покинуті рідними людьми. Вони ціле своє дитинство живуть в очікуванні того, що відчиняться двері і за ними прийдуть «мама» чи «тато». На жаль, часто трапляється так, що роки раннього дитинства проходять і дитина втрачає надію на прихід батьків, чи то рідних чи то тих, які готові замінити їм рідних людей і огорнути їх родинним теплом. Відчуття покинутості та болю переповнює дитину. Відповідь на питання «Чому так сталося?, Чому мене покинули?» не знайдено і пустка заповнює серце дитини. Жити і радіти життю в такому стані є дуже важко. Спробуймо на хвилю уявити собі життя в очікуванні змін і стан, коли розуміємо, що зміни неможливі.

Хоч ми не можемо відповісти на дитячі питання «Чому так склалося їхнє життя?», ми в силі змінити їхнє життя. Ми можемо стати тими дорослими людьми, чийого приходу вони так чекають. Ми маємо усі можливості для виконання волі Божої – «захистити сироту» (Ісайя 1, 17).

Ціла історія нашого спасіння пронизана прикладами любові та турботи, що перегукується з Божими настановами дбати за сиріт. У Старому Завіті Псалмопівець називає Бога «сиротам Батьком і суддею удовам» (Пс. 67). У Пс. 9 він звертається до Господа зі словами, що «на Тебе покладається нещасний, сироті – Ти поміч». Так само і в Новому Завіті в посланні до Якова читаємо, що «чисте і непорочне благочестя перед Богом і Отцем є те, щоб доглядати сиріт та вдів у їх скорботах» (Яков.1, 27). Врешті Ісус Христос обіцяє нам: «Я ніколи не залишу Вас сиротами (Ів. 14:18).

Діти-сироти не є частиною іншого суспільства ніж те, до якого належимо ми, адже усі ми, християни, творимо спільно таїнственне Тіло Христове – Церкву – Люд Бога Отця. Ми є спільнота «усиновлених» дітей Божих. Кожен з нас свій дар «усиновлення» прийняв у Хрещенні через «Духа Утішителя, Духа усиновлення» (Рим. 8,15), що передає нам свій «дар усиновлення», про що говорить св. Василій Великий в анафорі Божественної Літургії. Хто, як не ми, християни, візьмемо на себе відповідальність за покращення життя дітей, обділених батьківською опікою?

За загальною статистикою, в Україні налічується коло 30 тисяч дітей, позбавлених батьківського піклування. І приблизно такою ж є кількість Церков та Церковних громад в Україні. Все це є дуже промовистим знаком для нас, що свідчить про запрошення Церкви до участь в Божому плані допомоги дітям-сиротам, адже місія Церкви як і місія Христа полягає у любові та служінні.

Потреби кожної дитини подібно як і можливості кожного з нас є різними і способів допомоги дітям є багато. Наше завдання вибрати той, що найбільше підходить нам. Хтось може фінансово підтримати установи, організації, що працюють з сиротами, хтось може свій вільний час присвятити дитині-сироті і поділитися з нею своїм талантом малювання, танцю чи просто спільним проведенням часу, стати для дитини наставником. Віримо, що знайдуться люди, які також зможуть відкрити для дитини-сироти не лише двері свого серця, але також двері свого дому, усиновити дитину чи створити прийомну сім’ю.

Головне завдання кожного з нас є продовжувати молитися за долю дітей-сиріт, за об’єднання родин і за дар відповідального батьківства не тільки в сьогоднішньому дні. Нашим завданням є говорити про проблему сирітства, про нужди дітей та про різні способи допомоги з нашими рідними та близькими і наважитися ступити на дорогу служіння дітям вже ближчим часом, не чекаючи дня св. Миколая. Нашим завданням є зрозуміти, прийняти і допомагати тим сім’ям, які виховують дітей-сиріт, а також виховувати своїх дітей, готовими приймати їхніх ровесників, які не мали щастя жити в повній сім’ї з любов’ю і турботою. Віримо, що спільна молитви Церкви та щирі починання приведусь до великих перемін в житті кожного з нас, в житті Церкви та Українського суспільства.

Комісія УГКЦ у справах родини

P.S.: Звернення слід прочитати під час Літургії 11 листопада 2012.

Прохання на сугубій єктенії 11.11.2012 р.Б. під час богослужіння (молитви)

за дітей-сиріт

Ще молимося за дітей-сиріт, щоб Господь огорнув їх своєю любов’ю, подарував їм сім’ю, яка даруватиме дитині родинне тепло та домашній затишок, молимось Тобі, Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимося за зцілення сердечних ран дітей, що пережили досвід відкинення власними батьками, і щоб Бог дарував їх мир і душевний спокій, молимось Тобі, Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимося за родини, які з різних причин не мають можливості виховувати власних дітей або ж не приділяють їм належної уваги. Відкрий Господи їхні серця і допоможи їм віднайти в собі дар батьківства та Твоєю любов’ю об’єднай розділені сім’ї, молимось Тобі, Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимось за усіх парафіян, благословенних даром батьківства, щоб вони споможені Божою благодаттю, сповняти свої обов’язки добрих батьків та виховували своїх дітей з турботою і любов’ю у християнській вірі, молимось Тобі, Господи, вислухай і помилуй.

Ще молимось за всіх батьків, опікунів, вихователів та людей доброї волі, які піклуються про дітей-сиріт. Наповни, Господи, їхні серця Твоєю любов’ю, поблагослови їхні труди та повсякчасно запевняй їм Твою божественну поміч, молимось, Тобі, Господи, вислухай і помилуй.

Молитва за дітей сиріт

Всемогутній і Милосердний Боже, Отче неба і землі! До Тебе заносимо сьогодні наші вдячні і благальні молитви. Дякуємо Тобі за дар життя кожної людини і кожної дитини.

Ласкаво просимо Тебе, Небесний Отче: поблагослови дітей-сиріт, покинутих, позбавлених даху над головою, голодних і стражденних. Зігрій їхні серця, збери їх під свої крила, щоб вони відчули Твоє піклування, сповнене любові і милосердя та втішилися радістю, що у Тобі мають найкращого і найдобрішого Отця. Зціли їхні серця від недуг та страждань фізичних і духовних. Вилий на них повноту Твоєї любові і Твого милосердя.

Даруй їм бути усиновленими родинами, які любитимуть їх і піклуватимуться про них, або повернутися до своїх батьків. Відкрий серця їхніх батьків до пізнання Твоєї правди і любові, до покаяння і навернення, щоб були здатними прийняти та виховати своїх дітей, оточивши їх любов’ю і теплом родинного життя.

Поблагослови, Небесний Отче, усіх людей і всі сім’ї, які опікуються сиротами. Наповни їх Твоєю любов’ю і благодаттю, щоб Твій мир і Твоє благословення панували в їхніх оселях і серцях.

А Ти, Пресвята Богородице, Мати і Заступнице українського краю, потіхо і прибіжище сиріт, покрий своїм небесним Покровом усіх дітей та будь для них ласкавою і люблячою Матір’ю. Амінь.

Пропозиції до Дня молитви за сиріт:

  • Уділити благословення для дітей та родин, які виховують прийомних чи усиновлених дітей (важливо запитати в цієї сім’ї, яка вона до цього відноситься)
  • Можна урізноманітнити молитву в цей день, давши в руки дітям, що прийшли на Літургію свічки, і запросити їх до молитви.
  • Якщо на парафії є молодіжна спільнота, то їх можна запросити відвідати будинок дитини чи інтернат і організувати там невелике свято для дітей;
  • Після Літургії можна запросити людей, яких зацікавила проповідь, переглянути художній фільм на тему сирітства;
  • Також можна в час після Літургії зібрати людей, які виявили бажання працювати з дітьми-сиротами для спільної розмови. Важливо взнати їхні плани і спробувати допомогти їм, скерувавши до відповідних благодійних організацій.
  • Запросити на зустріч з парафіянами представників організації, що працює з дітьми-сиротами або ж з прийомними сім’ями.
  • Попросити катехитів під час уроку катехизації молитися за дітей-сиріт, розповісти і обговорити якусь історію чи казку на тему сирітства і поговорити з дітьми, адже часто дитина з неповної сім’ї може зазнавати кривди від однокласників.
  • Якщо є можливість, організуйте невеликі подарунки для дітей з кризових або неповних родин;
  • Подумайте над створенням ініціативної групи дорослих або волонтерів-молоді, завданням яких буде відвідувати дітей і інтернаті або ж у кризових сім’ях.

/pnbsp;