416 мільйонів християн проживають на територіях, де їх дискримінують і переслідують. Однак цю тему і надалі недостатньо висвітлюють, і терпіння християн зустрічається у світових ЗМІ з байдужістю. На це вказує Папське товариство «Допомога Церкві у потребі», яке впродовж років моніторить ситуацію християн. Водночас зазначається, що рік, що завершився, був особливо важким для християн.

Найсвіжіші дані свідчать про хвилю антихристиянської дискримінації в Індії, де влада хоче обмежити діяльність християн і отримати контроль над коштами, які вони отримують з-за кордону через контроль рахунків монаших згромаджень та християнських фондів і товариств. Це боляче зачепило в тому числі і Місіонерок Любові. В свою чергу, з Бірми і Мозамбіку останніми днями надійшла інформація про чергові вбивства християн.

«Цей рік не був хорошим, якщо йдеться про дотримання релігійної свободи. Християни і надалі сильно терплять, а світ про це мовчить», - зазначив в коментарі для Ватиканського радіо Алессандро Монтедуро з італійського бюро «Допомога Церкві у потребі». Він вказує, що паломництво Франциска до Іраку виставила на світло драму найбільш жорстоких переслідувань останнього десятиліття, але про ісламський терор, що шириться по інших країнах, всі мовчать.

«На жаль, ми є свідками прогресуючої радикалізації і поширення явищ, пов’язаних з джихадом. У всій Африці, від Африки на південь від Сахари і до Східної Африки, існує щонайменше кілька десятків терористичних організацій, що мають амбіції встановити на цих територіях свій халіфат. Я маю на увазі такі країни як Буркіна-Фасо, Нігер, Чад, Малі, Камерун і Нігерію», - розповідає п. Монтедуро. – «В Буркіна-Фасо, країні, де до 2015 року було мирне співіснування різних релігій і племен, ситуація значно погіршилась. Відповідно до даних ВООЗ, аж 60% країни вже не доступні для гуманітарної допомоги. Зараз там маємо справу з мільйонами внутрішніх переселенців та особами, що шукають притулку в сусідніх країнах. Подібно важко живеться християнам у Пакистані. Однак, ця ситуація не знаходить відповідного розголосу в ЗМІ і світовій політиці. Надалі панує загальна байдужість до цієї трагедії».