3-6 березня Верховна Рада голосуватиме законопроект, що за критику гей-параду та ЛГБТ каратиме штрафом до 350 тис грн
  • Втр, 25/02/2020 - 14:08

Згідно розкладу пленарних засідань. на 3-6 березня заплановано розгляд у Парламенті Законопроекту про медіа №2693 та 2693-1. У разі прийняття даного закону буде заборонено поширення на території будь-якої інформації де присутні висловлювання, що є дискримінаційними щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, фізичних вад, стану здоров’я, сексуальної орієнтації або за іншою ознакою.

Окрім цього даний законопроект вперше вводить у законодавство поняття “мова ворожнечі”, на підставі якого нині у Європі активно блокують у соцмережах та загалом в медіа будь-які осудливі висловлювання щодо ЛГБТ, або критику.

Загалом законопроект 2693 небезпечний тим, що він заборонить поширення будь-якої інформації з критикою ЛГБТ. Зокрема згідно із наявними в ньому формулюваннями, закладена основа для заборони не тільки критичних матеріалів щодо ЛГБТ, гей-парадів і т.д., а також і заборони онлайн книг де є критика ЛГБТ, зокрема, сюди може потрапити Біблія, бо там є засудження содомії та гомосексуальних відносин, що може трактуватися, як дискримінаційні матеріали, а такі матеріали згідно цього законопроекту заборонені для поширення.

Цікаво, що законотворці, для творів мистецтв роблять виключення: так у матеріалах медіа (окрім фільмів) обмежується поширення інформації, що може завдати значну шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку неповнолітніх, ОКРІМ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА, які можуть містити непристойні висловлювання, слова або жести. Тобто такі твори дозволені для розповсюдження та створення (стаття 43, пункт 7).

Дивує чому  для творів мистецтва є якісь виключення, а великий блок релігійної літератури не має ніяких виключень.

Великі штрафи за критику ЛГБТ

У даному варіанті закону №2693 зафіксовані норми, згідно яких сайти та інформаційні ресурси релігійних організацій можуть бути заблоковані протягом двох днів з моменту звернення контролюючого органа, якщо на них будуть перебувати матеріали, які можуть трактуватися як дискримінаційні щодо окремих осіб та їх груп на основі сексуальної орієнтації. Тобто матеріали, що містять критичні зауваження щодо різного роду збочень, або такі, в яких дана поведінка називається гріховною. Під ці критерії можуть попадати як текстові матеріали – статті, книги, і т.д., так і відеозаписи проповідей чи записи богослужінь, а також  онлайн-ресурси, де розміщена Біблія чи інші релігійні книги, бо в них міститься осуд зазначених явищ. 

Окрім цього, за вищезгадані порушення застосовується штраф у розмірі від 5 (23 615 грн.) до 50 (236 150 грн.) розмірів мінімальної заробітної плати. За декілька фактів порушення (наприклад декілька матеріалів з критикою гей-параду)  штраф від 10 (47 230 грн.) до 75 (354 225 грн грн.) розмірів мінімальної заробітної плати.

Абсурдним є те, що згадані порушення прирівнюється до злочинів середньої тяжкості в Кримінальному Кодексі України. 

17 січня 2020 року на засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики було схвалено скандальний закон про медіа №2693. Згідно із наявною інформацією голосування за нього заплановане на 3-6 березня  2020 року.

В законодавство вводять термін “мова ворожнечі”, який  в Європі є основним інструментом боротьби проти тих хто засуджує гріх гомосексуалізму

В законопроекті 2693 у одній із нейтральних статей “Право на відповідь та спростування№ (Стаття 44, пункт 7, абзац 3) з'являється між іншим такий новий для нашого законодавства термін як “мова ворожнечі”.

Якщо подивитися на текст статті, то здається ніби там органічно звучать ці слова, але коли глянемо на міжнародне законодавства то бачимо, що вислів “мова ворожнечі” це серйозний юридичний інструмент, який сьогодні  став одним із знарядь аби блокувати будь-який осуд ЛГБТ і т.д. Міжнародна практика показує, що спершу в законодавство під якимось хорошим приводом вводять який термін, що стосується ЛГБТ, а згодом активно починають його переносити в інші закони та розширювати сферу його дії.

Нині, зокрема, на фейсбуці нині активно використовується цей термін, що дає можливість блокувати не тільки агресивні та неприйнятні матеріали, але й будь-які інші критичні дописи, вказуючи, що там є мова ворожнечі.

Всю серйозність наслідків введення даного терміну в законодавство ми бачимо в недавньому рішенні Європейського суду з прав людини. В європі даний термін спершу було введено теж з метою захисту від агресивних провокативних матеріалів в медіа, але нині ліберальні сили домоглися аби суд повернув дану норму проти тих хто виступає за сімейні цінності.

“Держава повинна притягувати до кримінальної відповідальності осіб, підозрюваних у “гомофобній мові ненависті”, навіть коли більшість суспільства поділяє традиційні цінності, які визнають відносини між жінкою та чоловіком основою сім’ї” – саме таке зазначено у рішенні в Страсбурзі Європейського суду з прав людини, який опротестував рішення литовських суддів. Дане рішення несе небезпеку адже в Україні діє закон щодо використання практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Інформаційні ресурси релігійних організацій можуть підпасти під дію закону

Згідно даного законопроекту, медіа – це засіб поширення масової інформації у будь-якій формі, яке періодично чи регулярно виходить в світ під постійною назвою в якості індивідуалізуючої ознаки. Фактично, веб-сайти та інші ресурси релігійних організацій підпадають під цей критерій, бо на них регулярно виходять новини та інформаційні матеріали.

У числі тих, кого не буде стосуватися закон, - фізособи-підприємці або юрособи,  якщо на їх веб-сайтах поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах, відмінних від сфери дії цього Закону. Дане трактування також вельми розмите і  не зрозуміло чи зможе релігійна організація використати цю норму, щоб переконати контролюючі органи, що інформація, яка на її сайті регулярно з’являється стосується лише господарської діяльності.

Також поза сферою дії закону - кореспонденція, яка надсилається користувачам (тобто розсилка реклами або анонсів), але за винятком розповсюдження масової інформації. Таким чином, якщо в розсилці релігійної організації будуть новини, вона вже підлягає регулюванню.

Саме цікаве це визначення тим, що масова інформація - це будь-яка інформація, що поширюється з метою її доведення до широкої публіки у будь-якій формі. 

Враховуючи це, під дію цього закону потрапить 95% інформації, що розповсюджують релігійні організації.

Сайти заблокують за 2 дні

Крайньою мірою покарання для онлайн-медіа стане блокування на рівні провайдера. Тобто, в разі, якщо сайт порушить вищезгадані обмеження, Нацрада може звернутися до суду і за скороченою процедурою (навіть не викликаючи представників сайту на засідання) всього протягом 2 днів може бути винесено рішення про заборону розповсюдження медіа на території України - заборону Інтернет-провайдерам надавати доступ користувачам мережі Інтернет до цього сайту.

За нині чинним законом заблокувати сайт можна лише після того, як будуть доведені у юридичному порядку випадки порушення закону - наприклад, розслідуванні кримінальні справи по контенту сайту. І це повинен бути повноцінний судовий процес.

До речі, навіть якщо сайт оскаржить рішення про блокування (на це йому дається 10 днів), то Нацрада також має право розглядати цей запит протягом 10 днів.

Якщо вважатиме порушення усуненими, то знову звертається до суду (в цьому випадку скорочене провадження вже не передбачено) і після його рішення сайт "включать".

Головне науково-експертне управління пропонує повернути закон 2693 і 2693-1 на доопрацювання

Саме цікаве, що окрім всіх технічних та юридичних моментів даного закону, спроба ввести в медіа простір питання дискримінації за сексуальною орієнтацією визвало обурення Головного науково-експертного управління Верховної Ради України , яке зазначило у своєму висновку наступне:

У п. 3 ч. 1 ст. 37 законопроекту положення щодо того, що «висловлювання, що є дискримінаційними щодо окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження, громадянства, раси, релігії та вірувань, віку, статі, фізичних вад, стану здоров’я, сексуальної орієнтації або за іншою ознакою», не кореспондується зі змістом Конституції України. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Основного Закону України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. 

Враховуючи викладене, Всеукраїнський Собор закликає писати звернення до Верховної Ради України із проханням зняти Проект Закону про медіа №2693 та №2693-1 з порядку денного та винести його на широке громадське обговорення. Молимось про Божу мудрість для парламентарів у прийнятті важливих рішень, аби вони дбали про свободу слова в нашій державі! 

Проект звернення тут.