5-ліття ОСВЯЧЕННЯ ХРАМУ СВЯТИХ КИРИЛА І МЕТОДІЯ Кілька думок на завершення ДНЯ ПОДЯКИ БОГОВІ
  • Пон, 04/06/2018 - 11:06

Маленький 5-літній Ювілей освячення нашого храму ми відзначили сьогодні у нашій парафіяльній родині. Нашу молитву провадив Владика Гліб Лончина, єпископ для українців в Англії та в Ірландії. Після Божественної Літургії Єпископ відправив Чин благословення дітей, який ми молимося кожної першої неділі місяця та освятив Євхаристійний посуд, який наша парафіяльна спільнота жертвує для новозбудованої каплиці у Волновасі.

         Рівно 5 років тому, 2 червня 2013 року біля новозбудованого храму зібралися численні вірні, щоб взяти участь і молитовно супроводжувати освячення новозбудованого храму. Тоді ще не було облагородженої території, зелених газонів на церковному подвірї, парканів, дитячого майданчика, монастирського центру... Це все нове, що повстало - це плід спільнотної праці та жертвенного служіння численних людських сердець та невтомних людських рук. Неможливо коротко описати скільки людей бере участь у зведенні храму, скільки людей супроводжують молитвою, скільки людей підтримують фінансово, інколи віддаючи те, що наскладали собі і для своєї родини, скільки людей поглядом дарують Тобі впевненість, що ми рухаємося в правильному напрямку, скільки людей любовю Тебе підтримують у всіх задумах або просто не перешкоджають творити добрі справи.

         Скільки людей за цей час стали живими членами Церкви Христової через Таїнство Хрещення, а через них скільки людей задумалося над тим, як відповідально бути хресними батьками і матерями...

         Скільки молодих пар повінчалися у нашому храму, пройшовши непросту підготовку - навчання і збір документів. Але я особливо вдячний тим парам, які серйозно поставилися до організації своїх весіль, сумлінно пройшли навчання і згодилися вінчатися "пізніше" - ближче до гостини і через це насолоджувалися численною присутністю гостей, які з храму відразу поїхали на гостину. Коли молоді пари вінчаються в обідню пору, а гостина ввечері, то мало людей приходить на вінчання, а їсти йдуть багато. В нас вже цей звичай потрохи відійшов...

         Скільки наших добрих і вірних парафіян відійшли з цього земного життя до Господа і останні молитви прощання відбувалися саме у нашому храмі. Вони або їхні родичі брали активну участь у його будівництві. Так легко заносити до храму на молитву людей, які за життя любили храм, а не минали його... Я настільки вдячний нашим парафіянам, які в організації похоронів відійшли від поганських забобонів, а задумуються над воскресінням тіл, які ми хоронимо...

         Скільки дітей і молоді, молодих сімей, наших парафіян, що живуть поблизу храму чи тих, які приходять або приїжджають на спільні молитви різних куточків... Їх не перерахувати, але це наше майбутнє, сильне майбутнє... Це діти, що виросли біля храму, це молодь, яка стає на шлях особистого дорослого життя, але храм і парафія яких обєднували... Це є Церква, якою ми живемо - це люди, це спільнота...

         Скільки молодих сімей, які прийняли від Господа першу, другу, третю і четверту дитинку і дають приклад доброго християнського життя...

Скільки людей, які жертвували свій час і свої кошти для того, щоб ми могли насолоджуватися красою в храмі і біля храму... Це люди, які жертвували багато, не очікуючи грамот і "многаліття" від людей, але нагороди та опіки від Господа Бога...

         Скільки людей просто зупинилися і помолилися біля храму чи зробили знак Святого Хреста в машині, прославляючи Господа Бога...

         Скільки допомоги наших священиків ОТЦІВ, братів і сестер нашої Чернечої Родини Воплоченого Слова ми отримали, щоб наша спільнота була все міцнішою і могла користати зі всіх духовних дібр, які храм і Церква може запропонувати людині: це Сповіді, це навчання і катехизація...

         Скільки паломництв ми здійснили від нашої парафії, а інколи це шлях навернення до Господа і наближення до церковної спільноти...

         Скільки єпископів відвідали наш храм, молилися в ньому, служили Божественні Літургії, навіть сам Патріарх Святослав відвідав нашу спільноту... Не можемо не згадати і світлої памяті Владику Софрона Мудрого, який часто приїжджав до нас від початку закладення наріжного каменя храму і навіть був на освяченні храму... Наш храм втішається частою присутністю і нашого Митрополита Володимира

         Хочу завершити сьогодніші мої слова вдячності Богу за цей маленький Ювілей освячення нашого храму (це не ювілей парафії, бо наша парафія заснована в 2003 році, а початок будівництва храму припадає на червень 2007 року) словами зі Святої Літургії: "Твоє від твоїх, Тобі приносимо за всіх і за все". Моя проста людська віддяка, яка здатна вийти від грішної людини, є нічим у порівнянні з віддякою, яку Господь вчинить за кожне добре діло вже тут на землі, а особливо у вічності.

         Я дякую Богові за кожну людину, яку Господь поставив на моєму священичому шляху, за кожну людину, яку Господь привів до нашого храму і прошу в Господа ласки, для себе і для моїх співбратів, бути вірним Йому у нашому душпастирському служінні.

         Якщо хтось, колись у нашому храмі не знайшов те, що шукав або був чимось занепокоєний - пробачте, то було просто людською неміччю. Нехай наш Храм буде місцем молитви і спокою, місцем зустрічі людини з Богом і людей поміж собою, і нехай у ньому всі почуваються як діти Божі почуваються у домі свого Батька.

 

         о. Йосафат Бойко, ВС

Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць