7 квітня – Свято Благовіщення – День подяки за дар життя
  • Нед, 07/04/2013 - 12:22

7 квітня – Свято Благовіщення – День подяки за дар життя. У цей день у катедральних та парафіяльних храмах буде служитись Свята Літургія з наміренням подяки за дар життя кожної людини та проханням про збереження життя ненароджених дітей.

Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я закликає вірян у цей день долучитися до молитовного руху Духовного усиновлення ненародженої дитини.

«Турбота про дитину ще перед її народженням,  є першою та основною перевіркою ставлення людини до людини”

Іван Павло II, Нью Йорк, 1979

Молитовний рух Духовного усиновлення зародився після об’явлень у Фатімі, ставши відповіддю на заклик Матері Божої до молитви та покаяння.

Умови Духовного усиновлення є простими. Це молитовне зобов’язання, взяте на себе конкретною особою, у наміренні однієї дитини, якій загрожує вбивство у лоні матері. Ім’я дитини відоме лише Богу. Протягом дев’яти місяців особа, яка приймає Духовне усиновлення, огортає молитвою дитину та її батьків, просячи у Бога про її щасливе народження. У такий спосіб стає духовною матір’ю цієї дитини.

Молитва завжди приносить плоди, хоча ми не здатні їх іноді відчути або побачити. В енцикліці «Бог є Любов» Святіший Отець Венедикт XVI написав: «Хто молиться, той ніколи не втрачає свого часу».

Відповіді на запитання, які ставлять найчастіше

Що таке Духовне усиновлення?

Духовне усиновлення – це молитва у наміренні дитини, якій загрожує смерть у лоні матері. Триває дев’ять місяців і полягає у щоденному промовлянні однієї таємниці вервиці (Отче наш, 10 Богородице Діво, Слава Отцю), а також спеціальної молитви у наміренні дитини та її батьків.

Якими можуть бути додаткові зобов’язання?

Додатковими зобов’язаннями можуть бути, наприклад: часта Сповідь і Святе Причастя, читання Святого Письма, піст на хлібі та воді, боротьба із поганими звичками, допомога потребуючим особам, додаткові молитви. Потрібно приймати реальні зобов’язання, маючи на увазі індивідуальні можливості їх виконання.

Чи можна здійснити Духовне усиновлення без додаткових зобов’язань?

Так. Додаткові зобов’язання не обов’язкові, хоча той, хто усиновлює, охоче їх приймає.

Скільки разів можна здійснити Духовне усиновлення?

Можна його здійснювати повсякчасно, при умові виконання попередніх зобов’язань.

Чи треба за кожним разом складати обітниці?

Так.

Чи можна всиновити більше ніж одну дитину?

Ні. Духовне Усиновлення стосується тільки однієї дитини.

Чи знаємо дитину, за яку молимося?

Ні. Ім’я дитини знає лише Бог.

Чи є гріхом забути промовити молитву?

Забути – не гріх. Гріхом є свідоме та добровільне знехтування складеної Богу присяги.

Чи Духовне усиновлення переривається, якщо занедбано молитву вже довший час?

Довга перерва (місяць, два) перериває Духовне усиновлення. Потрібно тоді відновити обітниці і старатись їх дотримуватись. У випадку короткої перерви (коли є поважна причина), потрібно Духовне усиновлення продовжувати, далі читаючи молитви.

Чи Духовне усиновлення можуть прийняти особи, що живуть у несакраментальному зв’язку?

Так. І розлучені особи також.

Чи обов’язково присягу Духовного усиновлення складати в урочистій формі, виключно у церкві, у присутності священика?

Присяга складається урочисто, хоча можна складати також і приватно.

Чи присягу можуть складати особи, які не брали участі у приготуванні, хворі, люди похилого віку?

Так. Можуть складати приватно.

Як можна скласти обітниці приватно?

Прочитати текст обітниці (найкраще перед хрестом чи іконою) і з того моменту протягом дев’яти місяців читати одну, довільно вибрану, таємницю вервиці, а також молитву у намірі дитини та батьків.

Захисники життя знають, що самі не зможуть виграти глобальну битву за життя. Необхідною є спільна молитва за людське життя. Особиста молитва в наміренні захисту зачатого життя в спільноті Церкви є нашим обов’язком і пробуджує велику надію, що з Божою допомогою переможемо «культуру життя і любові».

Джерело: http://zdorovia.ugcc.org.ua