70 років тому в далекому Казахстані в родині Юзефа та Броніслави народилась 10 дитина, якій при хрещенні надали ім’я Людвіг, він був хворовитим і майже приреченим. Але Господь мав зовсім інші плани. 

Повернення родини в Україну. Потім, нелегкі роки молодості, служба в армії, навчання в Ризькій семінарії, де лекції були на латиській та латинській мові. Рукоположення на священика і перші кроки в священицькому служінні. Віддані роки праці на Львівщині, Волині та Житомирщині. Десятки костьолів, які достойний Ювіляр своїми зусиллями повертав та відремонтував, гуртуючи віруючих. Не порахувати сотні душ, яким він допомагав добрим словом, порадою та підтримкою.

В одному з таких відбудованих отцем Людвігом храмі – парафії св. Вацлава в Житомирі відбулась святкова подячна Літургія, на яку прибуло багато священиків та гостей з різних міст України. Очолив Святу Месу Апостольський Адміністратор Київсько- Житомирської дієцезії єпископ Віталій Скомаровський у співслужінні з єпископом Станіславом Широкорадюком, єпископом Мар’яном Бучеком та численно зібраними священиками.

Під час проповіді єпископ Станіслав порівняв життя св. Людвіга з життям Ювіляра, пригадуючи всі добрі справи, які невтомно все своє життя чинить отець- пралат.

Після завершення Святої Меси було багато добрих слів подяки і найкращих побажань. Єпископи, священики, діти, молодь, представники парафії, представники влади, вихованці отця, які приїхали зі Львова, особливо ті, які обрали шлях священства. Кожен присутній у храмі хотів висловити свої найщиріші побажання та привітання.

Дякуючи Богу за дар Вашого життя і покликання, бажаємо Вам дорогий Ювіляре, бачити плоди свого життя і служіння, і прямувати завжди в сторону Неба.

Многих і благих літ Вам, Отче!