У суботу 5 листопада 2016 року Албанія отримала своїх перших блаженних –у місті Шкодері в північно-західній частині країни, беатифіковано 38 мучеників за віру часів комуністичного режиму. Місцем проведення богослуження була площа перед катедральним собором Святого Стефана у Шкодері. Беатифікаційну Святу Месу в імені Папи Франциска очолив Префект Конгрегації в справах святих кардинал Анджело Амато.

В урочистій беатифікаційній церемонії взяли участь архиєпископ Шкодеру-Пулту Анджело Массафра, єпископи з Косово, Чорногорії, Італії, Ховатії та багатьох інших країн, понад 300 священиків і десятки тисяч вірних з усієї Албанії, Косово, країн албанської діаспори, як також представники уряду й глави релійних спільнот країни.

В гроні нових блаженних мучеників є два єпископи, серед яких архиєпископ Дурресу Вінценц Преннуші, що належав до Ордену Братів Менших Францисканців, 32 священики – 7 Братів Менших Францисканців, 3 отці-єзуїти, 1 семінарист, а також 4 мирян, серед яких одна дівчина, 22-річна Марія Туці, вчителька й кандидатка до Згромадження Сестер Стигматинок.

Албанія, проголосивши себе повністю атеїстичною країною, відзначилась дуже жостоким переслідуванням усіх віруючих, як католиків і православних, так і мусульман. Католики зазнали особливих гонінь задля їхньої душпастирскої динамічності та непохитної ідентичності віри.

У вересні 2014 року, підсумовуючи свій візит до Албанії, Папа Франциск сказав, що їдучидорогою, яка веде з аеропорту до центральної площі албанської столиці, він помітив плакати з портретами священиків, які були вбиті під час комуністичної диктатури і щодо яких відкрито беатифікаційний процес. Але до них слід додати сотні християнських і мусульманських духовних осіб, які були вбиті, зазнавали тортур, були ув’язнювані й депортовані лише за те, що вірили в Бога. Протягом згаданого періоду тисячі церков і мечетей були зруйновані, перемінені на склади або і кінотеатри, в яких пропагувалася марксистська ідеологія, спалювано релігійні книжки, а батькам заборонялося давати дітям релігійні імені своїх предків.

«Пам’ять про ці трагічні події є суттєвою для майбутності народу, – підкреслив Святіший Отець. – Пам’ять про мучеників, які витривали у вірі є запорукою долі Албанії, тому що їхня кров не пролилась даремно, але стала посівом, що принесе плоди миру й братерської співпраці. Мученики не програли, вони – переможці. В їхньому героїчному свідченні відображається всемогутність Господа Бога, Який завжди утішає Свій народ, відкриваючи нові шляхи й горизонти надії».

В інтерв’ю для Радіо Ватикану кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації в справах святих, підкреслив, що у пеклі жахливих переслідувань албанські мученики виявили до своїх мучителів такі самі почуття й наставлення, як Христос: прощення, милосердя, братерство. Вони є свідками нового людства, яке сіє мир, радість і братерство, а не війни, поділи та вбивства невинних людей.

Під час переслідувань, принижень та кровопролиття люди запитували, де ж Бог, чому Він дозволяє на таку жостокість?  Мученики дають відповідь на питання щодо «мовчання Бога». Албанські мученики відчували, що Господь Бог ніколи не був відсутнім у їхньому життї. Він підримував їх під час тортур, страждав разом з ними, розом з ними плакав. В албанських мучениках Христос наново переживав Свої страждання і смерть.

Знущання над єпископом Франо Джіні тривали майже 2 роки. Єпископа, звинуваченого в антикомуністичній пропаганді, після арешту жорстко тортурували, морили голодом і спрагою, підвісили на дереві на подвір’ї держбезпеки, били палицями до втрати свідомості та кинули в каналізацію. Однак, єпископ ще й далі залишася живий і тоді його розстріляли разом з іншими. Ця надзвичайна мужність була плодом Христової благодаті, що підтримувала його у хвилини невимовних мук.

А у проповіді під час беатифікаційної Святої Меси Префект Конгрегації у справах святих сказав: «Дякуючи Божому Провидінню, хресне дерево, яке зазнало бичувань під час комуністичного режиму, за прикладом Христа, розп’ятого і воскреслого, наново розквітло в Албанії з оновленою енергією. Церква, пам’ятаючи Хрисиові слова: «Переслідували мене, переслідуватимуть також і вас» (Ів 15,18-20), після гонінь відродилась ще в більшій красі, підтримана також і свідченням своїх дітей-мучеників.

25 квітня 1993 року, відвідуючи Албанію, святий Іван Павло ІІ поблагословив наріжний камінь санктуарію Пресвятої Богородиці Доброї Ради, небесної Покровительки Албанії. Албанську Церкву з її єпископами, священиками ат вірними, можна порівняти з віковим дубом, який не захитався під вітрами й бурями історії, але як і раніше міцно вкорінений у вірі в Христа».

Говорячи про те, як ставитись до нелюдською й кривавої диктатури, кардинал Анджело Амато сказав, що мусимо засвоїти слова Папи Франциска: «Не забувати про рани, але й шукати помсти. Прямувати вперед, трудячись з надією на велике майбутнє.

Перед обличчям релігійного геноциду комуністичної диктатури минулого сторіччя потрібно пам’ятвти і прощати. Пам’ять служить для того, щоб зміцнити заклик Ісуса Христа прощати ворогам, навіть, більше – їх любити і молитись за переслідувачів. Католики повинні успадкувати від мучеників почуття любові, братретсва і згоди, а не наставлення ненависті, злоби та поділу. Сьогодні, за словами Префекта Конгрегації у справах святих, пам’ятаючи про закатованих мучеників своєї землі, треба огорнути плащем прощення тих, хто їх переслідвав, тортурував і позбавив життя. Цей дар католицька Церква з радістю й переконанням дарує албанському народові.