АЛЕ Є ОДНЕ «АЛЕ». АБО РЕКЛАМА ГЕНДЕРИЗМУ ЧЕРЕЗ ПОЛІТИЧНІ ШОУ

Минулої суботи, у день спомину св. Дмитра, стрічки новин українських інформаційних видань пістрявіли фразами з інтерв’ю Джорджа Сороса. Саме ж інтерв’ю фрагментами продемонстрували у програмі «Шустер Live» (від 7 листопада 2014 року). Інтерв’ю, як інтерв’ю суспільно-політичного характеру, яке нібито не має жодного стосунку до релігії. Мудрі, дипломатичні висловлювання відомого фінансового спекулянта, який купу своїх грошей вкладає у доброчинність. Нова Україна, боротьба проти московитської агресії, реформи… Супер. Такий класний дядько той Сорос!

Але… (як називалася програма відомого тв-персонажа Майкла Щура) але є одне «але»…

І для нормальних християн, які вважають аборти, гомосексуальні стосунки, контрацепцію гріхом, це «але» є суттєвим «АЛЕ».

Проблема у тому, що «Шустер Live» і українські політики в найпопулярнішому і найвпливовішому в Україні політичному шоу рекламують людину, яка фінансує розвал українського суспільства через фінансову підтримку пропаганди гендерної ідеології та ЛГБТ-активізму.

Сам Джордж Сорос декларує себе атеїстом. Одним з декларованих постулатів його діяльності є відкрите суспільство, у якому ніхто не має монополії на істину, тобто те, що Папа Бенедикт ХVІ назвав диктатурою релятивізму (див. Benedikt XVI, Svjetlo Istine, 2010: 67–77).

Окрім цього, офіційний сайт Дж. Сороса повідомляє, що він підтримує «The After-School Corporation», яка серед своїх пріоритетів згадує і сприяння гендерній рівності. Якщо на це дивитися реалістично, то йдеться, з-поміж іншого, і про виховання дітей на засадах гендерної рівності. Також Дж. Сорос заявляє про свою підтримку фемінізму. Він є одним зі співзасновників «The Good Clab», одним з основних завдань якого є боротьба з перенаселеністю Землі. Діяльність членів цього Клубу відома саме з позиції розповсюдження контрацепції та стерилізації.

Також Дж. Сорос відомий як один з трьох головних донаторів діяльності «International Lesbian, Gay, Bisexual, Trans and Intersex Association»(див. Gabriele Kubi, Svjetska seksualna revolucija, 2013:129) – організації, яка є одним з основних борців за поширення гендерної ідеології і боротьби за «права» сексуальних меншин.

Фундація «Відкрите суспільство», засновником і головним меценатом якої є Дж. Сорос, а частиною якої виступає Міжнародний Фонд «Відродження», що діє в Україні, перелічуючи цінності, які є формотворчими у їхній діяльності, каже, що Фундація вірить у гендерну рівність: «We believe in addressing in equalities that cut across multiple lines, includingrace, class, gender, sexualorientation, andcitizenship». Фундація також надає гранти для боротьби за права лесбіянок, гомосексуалістів, бісексуалів, транссексуалів, інтерсексуалів, що включає і фінансову підтримку боротьби за гендерну рівність. Фінансування молодіжних європейських проектів проти расизму і ксенофобії серед критеріїв отримання гранту згадує про боротьбу проти гендерної дискримінації і пропаганду гендерної проблематики. І це тільки три приклади фінансового сприяння Фундації «Відкрите суспільство» поширенню гендерної ідеології.

За безпосередньої підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у 2011 році в Україні була створена «Коаліція з протидії дискримінації в України», яка, з-поміж іншого, бореться проти дискримінації за ознакою гендеру, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації. Як «Коаліція» бачить цю «антидискримінацію», свідчить те, що свого часу вона підтримала скандальний законопроект №2342«Про внесення змін до законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» своєю заявою від 25.05.2013 р.). Відомо, що цей законопроект практично унеможливлює будь-яку критику стосовно гомосексуальних активностей та гомосексуального способу життя.

Ця Коаліція є одним із захисників «права» на проведення Ґей-прайдів в Україні. А у Постанові Кабміну №198 від 21 травня 2014 року, якою релігійним об’єднанням скасували оплату за газ, Коаліція вбачає дискримінацію за релігійною ознакою. Сама ж Коаліція фактично об’єднує ЛГБТ-організації та організації, що пропагують гендерну ідеологію.

Міжнародний Фонд «Відродження» є одним з найактивніший видавців літератури українською мовою, що пропагує гендерну ідеологію. Списки гендеристської літератури, виданої за підтримки Фонду, – вражаючі. Якщо на офіційній сторінці Фонду в пошуковик ввести «гендер» та похідні від нього або абревіатуру ЛГБТ, то список активностей Фонду буде так само вражаючий.

Отож, оте велике «АЛЕ» – це те, що пан Сорос активно фінансує, як неодноразово означувало чимало християнських лідерів, цілком неприйнятне для християн – нормальність гомосексуального співжиття та гендерну ідеологію, яка руйнує саме християнське розуміння того, що таке людина.

На превеликий жаль, гендеризм в Україні доволі активно просувається через малі двері, непомітно: у вишах запроваджують викладання гендеризму під соусом науковості, гендерна ідеологія стає частиною програм політичних партій, активно діють центри гендерних досліджень. І знову ж таки, на превеликий жаль, у середовищі християнських конфесій України немає розуміння ні небезпеки гендеризму як такого, ні небезпеки того, що, співпрацюючи з фондами, які фінансують поширення гендеризму, вони фактично рекламують ці фонди, як своїх партнерів, а тим самим і не напряму благословляють гендеризм.

Гендеризм уже добре показав свої зуби на Заході. І якщо українські християни активно не будуть протистояти його поширенню в Україні, то завтра українське суспільство дозріє до прийняття того, що гомо-шлюби – це нормальність. В Україні, на жаль, аборти і контрацепцію уже сприймають, як цілком нормальні й дозволені речі, ліберальне розуміння людської сексуальності призводить до реально великої кількості розлучень, випадків підліткової вагітності, абортів, зруйнованих сімей та сиріт. Перемога гендеризму призведе то того, що вказати на гріховність гомосексуальної поведінки стане кримінальним злочином, дітям у школах пояснюватимуть, що розпуста, контрацепція, гомосексуальні стосунки, розлучення, аборти – речі цілком нормальні, допустимі й моральні.

На жаль, протистояти поширенню гендеризму уже доволі складно, це скомпрометована в українському суспільстві й навіть християнському середовищі річ – політичне православ’я та догналізм своє зробили. Сподіватися, що українські християни протистануть поширенню гендеризму, не доводиться. А коли до їхніх «світлих» голів дійде, що дітей у школах навчають «моралі» протилежній не тільки Божому Закону, а просто природному моральному закону, що говорити про грішність абортів, гомосексуальної поведінки вже кримінал, то буде уже дуже і дуже запізно реагувати. У цьому випадку незнання не звільняє від відповідальності. Воно є своєрідним вибором на користь зла. Проте надія вмирає останньою.

о.Орест-Дмитро Вільчинський