Церква

Римсько-католицька церква на наших землях має давню історію. Однак упродовж десятиліть безбожницька радянська влада майже знищила монаше життя латинських спільнот в Україні. Як відбулось відродження чернечих орденів та згромаджень в часи нашої незалежності? Чи правильно вважати Римсько-католицьку Церкву в Україні польською? Які виклики стоять сьогодні перед християнами в Україні та чи зможе Церква подолати внутрішні кризові явища?

Вже не вперше Рада Єпископських Конференцій Європи організовує спеціальні молитовні ініціативи на період Великого Посту, реагуючи на виклики, що стоять перед мешканцями континенту. В наш час ніхто не може залишатися байдужим до кровопролитної війни, що триває в самому серці Європи, тож європейські єпископи та християнські громади тривають молитві за жертви цієї війни та за їхні родини. Про це в зверненні з нагоди річниці початку широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну нагадував Голова Ради архиєпископ Ґінтарас Ґрушас.

Семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії запрошують мирян, парафіян, київську християнську молодь і всіх охочих на великопосні зустрічі «Разом до Воскресіння». Зустрічі та молитва відбуватимуться у храмі Святого архистатига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ на майдані Незалежності в Києві (вул. Героїв Небесної сотні, 6) щоп’ятниці о 18:30 в період Великого посту.

Першу зустріч заплановано на п’ятницю, 3 березня.

У межах зібрань, які проходитимуть під проводом семінарійного братства «Введення у храм Пресвятої Богородиці», передбачено:

Період Великого посту щороку починається Євангелієм про спокусу Ісуса в пустелі: «Тоді Ісус був ведений Духом у пустиню, щоб диявол спокушав Його» (Мт 4, 1). Який намір диявола, спокушаючи Ісуса? Чого він намагається досягти?

Ось відповідь: диявол хоче зруйнувати стосунки Ісуса з Отцем, щоб Ісус перестав любити і довіряти Йому з любов’ю, подібною до Сина. Це хитрість, щоб змусити Ісуса ставитися до Батька, як до чиновника, як до сили, з якою потрібно боротися, щоб розірвати та зневажити їхні стосунки.

Святий Престол ще раз нагадує німецьким єпископам, що вони не уповноважені засновувати синодальні ради. Цього разу з цього приводу виступив апостольський нунцій архієпископ Нікола Етерович під час пленарного засідання єпископату в Дрездені. Він також підкреслив, що вчення Івана Павла ІІ, який раз і назавжди вирішив, що Церква не має права висвячувати жінок, досі актуальне.

«Мати, вкрий нас своїм плащем опіки, щоб буря війни і все зло, яке вторгається в Україну і загрожує всій християнській цивілізації, було зупинене», – молився на Ясній Горі єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло. Через рік після початку війни єпископ приїхав на недільну вечірню молитву до марійного санктуарію, щоб від імені всієї Церкви в Україні подякувати Марії за допомогу і захист, а також просити про навернення Росії та духовне відродження Європи і світу.

У розлогому інтерв’ю 1984 року з італійським журналістом Вітторіо Мессорі (і опублікованому в книзі «Звіт Ратцінгера») Бенедикт XVI (тоді кардинал Йозеф Ратцінгер) висловив думку про різноманітні кризи, які переслідували Захід і Церкву в той час: відокремлення сексу від шлюбу і дітонародження, просування гомосексуальних і трансгендерних програм, радикальний фемінізм, порнографія, ліві, в тому числі католицькі священнослужителі, які закликають до знищення західних інституцій, ліберальні теологи, які підривають Церкву зсередини, особливо щодо моральних питань.

Ця війна не обмежується битвами зброї, але торкається боротьби сумління, духовних цінностей та ідеалів з усім злом, яке несе війна. Передусім вимагає від кожного чіткої визначеності на чиїй стороні — добра чи зла, ми є. Вона виступила мірилом нашої любові до рідного краю, свободи, добра і прав людини, дарованих нам Всевишнім, ба навіть самої щирості нашої любові до ближнього та Господа Бога.