Андрій Фединишин: "за статистикою, 50% смертей у зоні АТО пов'язані з перебуванням у стані алкогольного сп'яніння"
  • Чтв, 06/08/2015 - 10:18

За статистикою, 50% смертей у зоні АТО пов’язані з перебуванням у стані алкогольного сп’яніння. Про це розповів Андрій Фединишин, житель м. Дрогобича. На сьогодні Андрій проходить службу в Луганській області, м. Новий Айдар.

- Андрію, розкажіть про середовище Сходу, якими, на сьогодні, є ці люди, які у них цінності?

Переважна більшість молоді в Новому Айдарі – це проукраїнські діти. Вони навчалися і далі навчаються в українських школах. Вони, можна сказати, - наші. Ті, хто старшого віку, – матеріалісти. Вони кажуть так: «Де буде краще – там будемо ми». Зараз на окупованих територіях гірше і тому вони кажуть: «Нет мы лутше будем здесь». У них такого відчуття як нація, країна – немає. Це тридцятилітні-сорокалітні люди.

Є, звісно, патріотично налаштовані, але вони бояться це висловлювати, бо працюють диверсійні групи, та й до Росії неповних 100 км. Проте вони вже побачили, що таке «рускій мір» і що таке жити в країні, де є правила гри. Їхні цінності прив’язані до ціни. «Де краще – там ми».

- Як можна і чи можна змінити цей світогляд, на Вашу думку?

На мою думку, нам треба перемогти економічно, щоби бути сильнішими, ніж наш ворог. Використати потенціал, щоб тут було краще, ніж там: порядок, соціальні гарантії. Тоді ми станемо жити краще. Як тільки це відбудеться – Росія розвалиться. Вони бояться, щоб ми не почали жити краще. Знаємо, що у Росії працюють наші українці. Ці люди мають вернутися назад, і ми, а не Росія, маємо стати країною-центром, яка є після розвалу СРСР. Це наше завдання і план максимум.

- Як місцеві люди бачать подальший свій розвиток?

Усе, за логікою, йде до того, що цю частину, яка зараз окупована, хочуть до нас «приліпити», як тягар, який завжди буде гальмувати Україну політично і економічно.

- Чи є якісь дії з боку того населення, яке вже «відкрило очі» на ситуацію?

У самому Луганську відбуваються акції, люди починають бунтуватися. Але це все відбувається виключно на матеріальному рівні. Вони протестують не за свою країну і не любов до неї керує ними, а просто тому, що їм стало «хуже», як вони висловлюються. Тут треба зрозуміти, які це люди. Називаю їх колбасниками. Чим більший кусок колбаси їм покажеш – тим легше їх купити. І це їхня проблема.

- Що можете розповісти про будні війни?

Передусім те, що болить, – це дуже серйозна проблема з алкоголем. Це, після керівництва, проблема номер два. Одна проблема – керівництво – середня ланка офіцерів, котрих, практично, немає. За фактом вони є, але реально досить слабенько підготовлені і не виконують, на мою думку, своїх обов’язків, які мали б виконувати. А інша - алкоголь.

За статистикою, 50% смертей, які були, пов’язані з перебуванням людини у стані алкогольного сп’яніння. Через це хлопці поплатилися життям. Висунув голову не тоді, коли треба, або пішов «в корчі» - а там стоїть розтяжка. Це мало афішується, але таке є. Ця проблема є дуже-дуже великою.

- Чи вона торкається усіх воїнів – і добровольців і призовників - чи, може, є між тими категоріми людей якась різниця?

Різниця є: хто прийшов служити добровільно, чи за ідейними переконаннями - та людина зловживати алкоголем не буде. Вона свідома, чого туди прийшла. Ті, котрих зловили, бо вони втікали, і сказали: «Ти маєш служити» - так служать, що краще було б, щоб вони не служили. Треба, на мою думку, змінити підхід до набору в Армію. Мав би бути відбір за ідейними принципами, щоби людина знала, чого вона туди іде.

- Чого побажаєте нам?

Бажаю українцям на Сході і на Заході миру, розумних рішень і особистих змін. Їдеш за кермом, перевищив швидкість – не проси гаїшника: «Не штрафуй мене», а витягни - скільки потрібно і оплати цей штраф. І так в усьому: у лікарні, в школі. Я бажаю змін.

Розмовляла Іванна Рижан

Комісія у справах мирян Самбірсько-Дрогобицької єпархії