На початок Року Віри Апостольський нунцій в Україні Архиєпископ Томас Едвард Ґалліксон постановив собі прочитати впродовж цього Року Катехизм Католицької Церкви. На сторінках свого блогу він ділиться роздумами над прочитаним.

«Сьогоднішній уривок про характеристику віри міг або мав би бути більш закоріненим в житті людей чи їх сприйнятті того, що включає справжнє значення життя з Богом», – пише у своєму блозі Архиєпископ Ґалліксон.

«Витривалість у вірі

162. Віра – це незаслужений дар, що його Бог дарує людині. Ми можемо втратити цей безцінний дар; апостол Павло попереджує про це Тимотея: «Такий наказ я тобі доручаю (…), щоб ти (…) боровся доброю боротьбою, мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри» (1 Тим. 1,18-19). Щоб жити, рости і бути витривалими у вірі до кінця, ми повинні живити її Словом Божим; ми повинні просити Господа збільшувати в нас віру; вона повинна «діяти любов’ю» (Гал. 5,6), бути підтримувана надією і закорінена у вірі Церкви».

Цей уривок надає більш чіткого, багатшого значення тому, що ми маємо на увазі, кажучи, що я, ти, ми, вона чи він є «практикуючим католиком». Віру неможливо одного разу придбати і потім зберігати, але її слід розвивати у строгому спілкуванні з Церквою. Дуже багато людей сьогодні нехтують відвідуванням Служби Божої в неділю і свята; вони ніколи не визнають своїх гріхів; вони применшують моральні норми до чогось меншого, ніж «будь добрим, якщо можеш». Думаю, вони можуть претендувати лише на Хрищення, але все решта відбувається на своїх умовах. Це далеко не відповідає п.162 Катехизму, який є не лише авторитетним твердженням, але, на мою думку, достатньо очевидною істиною.

Боюсь, що наші цвинтарі переповнені пам’ятниками людям, які самі писали свою історію в житті, не намагаючись більшість часу навіть бути добрими. Останнім часом багато говориться про «секуляризацію», наче це окреме явище було початком, а не останнім цвяхом, забитим в кришку труни. Навряд чи лише вчора, цитуючи вищезгаданий параграф, «відкинувши сумління, деякі відпали від віри».

Дуже доброю справою є те, що ми сьогодні і впродовж листопада, та й усього року, не забуваємо просити Бога, щоб Він проявив милосердя до всіх, хто після смерті виявився не омитим в Крові Агнця, хто не був готовий йти за Ним, хто виявився в чистилищі.

Наукою і закликом для усіх нас, в період цих днів відзначення урочистостей Всіх Святих і Всіх померлих, є не марнувати більше часу, щоб нарешті почати практикувати нашу віру, дотримуючись усіх умов, щоб зберегти незаплямованою нашу білу одіж, отриману при Хрищенні, і підтримувати вогонь віри живим у наших серцях. Витривалість у вірі є зачатковою, позачасовою у своєму виклику і далекою від того, що може вважатись більш зарозумілою діяльністю, пов’язаною із боротьбою з секуляризацією.

Саме читання Катехизму щодня не є живленням нашої віри Святим Письмом, але воно також може принести плід, відновивши та покращивши практикування нашої віри, що служитиме витривалістю у вірі, що в результаті приведе нас до радості в небесах.

За матеріалами deovolenteexanimo.blogspot.com