Архиєпископ Чапут: Ми маємо порвати із нашою секуляризованою культурою
  • Птн, 21/10/2016 - 15:12

Виступаючи з промовою в Університеті Нотр-Дам (США), Філадельфійський Архиєпископ Чарльз Чапут звернув увагу на стосунки християнства і сучасного суспільства, про це повідомляє Crisis Magazine.

«Коли минулого тижня я сів писати цю свою промову, то поглянув у свою електронну скриньку, в якій в одному з листів я побачив копію ілюстрації рукопису з ХІІІ століття. Там зображено, як Богородиця лупить диявола по носі. Вона не бештає його. Вона не вступає з ним в діалог. Вона лупить його в ніс», - розпочав свою промову Архипастир Філадельфії.

Марія – це ікона Церкви і її Учительський Уряд цілком відповідає удару диявола в ніс.

У часі свого понтифікату Папа Бенедикт ХVІ відверто називав гріх гріхом і закликав людей до вірності. Він говорив про тихе відступництво від віри, яким грішать багато католиків, навіть священиків наших днів. Це дуже важливий факт. Відступництво, ще називають апостазією, а це походить від грецького дієслова apostanai, яке буквально означає стояти в стороні.

Бенедикт не мав на увазі, що католики публічно відмовляються від свого хрещення, щоб стати відступниками. Ні. Вони просто мовчать, коли їхня католицька віра вимагає говорити; вони просто стають боягузами коли Ісус їх просить про мужність; вони стоять в стороні від Істини, коли вони мають обов’язок працювати для неї і боротися за неї.

На думку Архиєпископа Чапута два неминучі факти життя – смерть і нерівність. Адже всі ми помрем. І ми всі явно не рівні, нас відрізняє здоров’я, інтелект, спортивні здібності, потенціал, освіта, рівень доходу, соціальний статус, економічні можливості, соціальні навички, характер, святість, краса і багато ще чого. І чим більше ми стараємося застосувати неприродню егалітарну рівність, ти більш тоталітарною стає демократія.

Зміст, який християни вкладають у слова свобода і рівність дуже сильно відрізняються від світського змісту цих слів. Для християнина свобода – це знатно більше, аніж можливість вбору чи відсутність гноблення. Християнська свобода – це робити те, що є морально праведним.

Архиєпископ Чапут наголосив, що описуючи важкий час, в якому ми живемо, не слід вдаватися до песимізму, адже, на його думку оптимізм і песимізм це близнята – дві форми самообману. Католики мають бути народом надії і тому не можуть собі дозволяти на розкіш – просто понити.

«Для того, щоб вчинити Католицьку Церкву знову привабливою, ми повинні почати в народі відновлювати відчуття що вічність реальна, що ми маємо спільну місію і що життя має наслідки, що виходять за межі часу», - зауважив Архиєпископ Філадельфії.

Архиєпископ переконаний, що якщо люди будуть дійсно стояти в присутності Живого Бога, то вони  ніколи не зможуть бути задоволені посереднім. 

На думку Архиєпископа Чапута, нам – католикам потрібно відновити своє власне відчуття відмінності від навколишнього секуляризованого оточення. Держав і Церква – це два окремих досконалих суспільства, які не можуть бути повністю інтегрованими без величезної шкоди для Церкви. Окремішність, відмінність католиків проступає вже в Новому Завіті.

Очевидно, - зауважив Архипастир – ми маємо зробити усе, щоб привести охололих католиків назад до Церкви. Але ми ніколи не повинні боятися опинитися у меншості, якщо члени Церкви будуть більш вірними, ревнішими, більше здатними до місіонерства і більш святими. Втрата людей, які є членами Церкви тільки декларативно – це уявна втрата. Це чесніше і корисніше, як для тих, хто йде з церкви, так і для тих, хто залишається. І нам нічого боятися, доки ми діємо у вірі й відважно.

«Нам потрібно сказати чесно і прямо. Сучасна бюрократія, навіть в Церкві є ворогом відвертості й правди. Ми живемо в епоху, в якій процвітає маніпуляція мовою», - сказав Архиєпископ. Як приклад цього він привів твердження одного теолога Філадельфійської Архиєпархії, що основним месиджем ІІ Ватиканського собору була інклюзивність, але справа в тому, що такого слова у документах Собору ніде нема.

«Якщо інклюзивність означає, що ми маємо терпеливо і делікатно запрошувати усіх людей до встановлення стосунків з Ісусом Христом, то так, ми робимо все ж таки дуже багато у цьому напрямку і така інклюзивність є потрібною», - продовжив Архиєпископ Чапут – «але, якщо інклюзивність, означає, що ми маємо беззастережно приймати людей, які не вірять у те, що Католицька Церква навчає, які не хочуть змінювати своє життя відповідно до норм Церкви, то така інклюзивність є нічим іншим, як тільки формою брехні. І не просто брехні, а це – акт зради і насильства стосовно тих, хто прагне жити згідно з словом Божим». І це- не є, на думку Архиєпископа формою законництва, а – чесністю.

Архиєпископ також звернув увагу на проблему загіпнотизованості гарними словами і лозунгами. Євангелізація – це не є вигадування гарних слів і лозунгів. Євангелізація починається з особистого свідчення і дії, з дружніх і відданих відносин між відданими католиками, а не з бюрократичних програм і стратегій, чи з планів, які гарну звучать. Плани і стратегії, на переконання Архиєпископа Чапута мають велике значення, але вони не є серцем євангелізації.

«Якщо ми хочемо повернути себе самим собі як Церква, якщо ми хочемо відновити привабливість католицької віри, ми повинні почати із самих себе, з наших парафій і спільнот, відірвавши свої серця від культури, яка до тепер здається нам знайомою, але більше вже не є нашою. Це час мужності й відвертості і чи не перший такий час взагалі.

Ось чому Марія – молода єврейська Діва, любляча Мати, яка б’є диявола по носі була, є і завжди буде великою захисницею Церкви. Тому можемо з певністю сказати: Свята Маріє, мати Божа, молися за нас. І святий Кириле Єрусалимський, покровителю єпископів, будь нашою іконою і братом в службі сина Марії Ісуса Христа»,- завершив свій виступ Архиєпископ Чарльз Чапут.