Публікації

Якщо прийняти думку, що минуле чомусь навчає, тоді виникає запитання – чому ж ми вчимося, головним чином, на негативних прикладах і маємо це за стандарт? Зі шкільних років читаємо про князів, які перебились між собою, або ж гетьманів, що постійно воювали, закінчуючи трагічно. У той самий час, наше минуле багате різними позитивними прикладами та ініціативами, про які мало знають, не говорять і не беруть з цих оповідей приклад. Отож, уявіть ситуацію. В умовах української бездержавності, лікар дає заклик, а його ініціативу одразу підхоплюють урядовці, священослужителі, правники і ін.

Великий Четвер у літургійному досвіді Церкви є днем встановлення Євхаристії. У класичному богословському дискурсі це таїнство значно об’ємніше, ніж окремий сакраментальний знак життя Церкви або як символ чи звичайний спомин про подію Тайної Вечері у Сіонській горниці. Як на мене такий погляд занадто спрощений.

Дорогі брати та сестри! Закінчивши минулого разу мандрівку сторінками П’ятикнижжя Мойсея, важливою частиною Старого Завіту, яку ще називають Торою, тобто Законом, сьогодні приглянемось до Книги Ісуса Навина, якою розпочинається наступна частина Старого Завіту, яка є логічним і хронологічним продовженням Книги Второзаконня. У ній описується завоювання Ізраїлем землі Ханаан і поселення в ній. Ця Книга розповідає про те, як Господь виконує Свої обітниці, дані ще Авраамові.

У зв’язку з триваючою пандемією коронавірусу, яка в свою чергу зумовила запровадження тотального карантину, суспільство і Церква зіштовхнулися з новими викликами.

У психології є різні теорії щодо розвитку особистості, проте всі вони визнають – базові речі закладаються у ранньому дитинстві, до трьох-п’яти років. Деякі дослідники вважають, що основи людської психіки – особливості взаємодії зі світом та моделі поведінки, починають формуватися задовго до народження, під час вагітності матері. У «Психологічній порадні» – продовження циклу програм про виховання дітей за участі християнського психолога Лідії Кондратик, автора книг «Він і Вона» та «Він, Вона і їхні діти».   

Сила в людському розумінні цілком відрізняється від сили в розумінні Божому. Точніше, навіть є чимось протилежним до неї – слабкістю - нездатністю взяти верх над пристрастями, опанувати себе. «Що в людей високе – осоружне Богові» (Лк 16,15), - каже Ісус кожному, хто все ще вбачає силу в грошах. А у відповідь фарисеї, які люблять гроші, як тоді, так і тепер, насміхаються з Нього (пор. Лк 16,14), з Його науки, вважаючи її нехосенною, а тому нежиттєздатною.

Дорогі брати і сестри! Сьогодні приглянемось чи не до найважливішої частини Тори, Книги Второзаконня, яка є своєрідним підсумком та поясненням укладеного союзу між Господом Богом і вибраним народом. Спершу кілька слів про назву цієї частини Мойсеєвого П’ятикнижжя та про її структуру. Як і перші чотири книги, про які ми вже говорили, Книга Второзаконня отримала свою сьогоднішню назву лише після перекладу грецькою мовою. До цього вона називалась відповідно до першого слова, з якого розпочинався її текст, а саме Дебарім, що в перекладі означає «слова».

Мабуть, ви здивовані таким поєднанням. Але це не просто так. Вже незабаром, 7 квітня за Юліанським календарем, ми будемо урочисто святкувати Благовіщення Пречистої Діви Марії, той момент, коли сам Господь зволив оселитися в лоні «Благословенної між жінками» (Лк 1,28). «Так» Марії змінило нашу історію, вона стає Матір’ю Життя. Дев’ять місяців це Чудо залишалося невидимим для людського ока, але видимим і любленим її серцем. Дев’ять місяців праведний Йосиф по-батьківськи опікувався Тим, кого прийняв за свого сина. Дев’ять місяців ...

В час, коли нас з усіх боків засипають тонами страху і паніки, варто зробити розумну інформаційну блокаду, а замість перечитування сотої за день статті про зараження і смерті, знайти кілька додаткових хвилин на молитву.

Пропонуємо вам познайомитись із трьома святими, до яких Церква зверталась в часи тяжких хворіб та епідемій.

Святий Севастіан