Публікації

28-29 квітня Папа Франциск здійснить Апостольську подорож до Єгипту. Думаючи про Єгипет, ми, мабуть, насамперед бачимо картинки з давнього минулого: фараони, піраміди, сфінкс. Якщо вже згадуємо про єгиптян у сучасному контексті, то на думку спадає іслам – релігія, нині панівна на цих теренах. А все-таки і християнська віра проходить у цій країні через цілі епохи, поєднуючи історію і сучасність.

Від гонінь до офіційного статусу

Вчені, які досліджують Туринську Плащаницю, все більше наближаються до відкриття істини про це чудове полотно. Вони саме підтвердили ще один дивовижний факт. Завдяки їм ми знаємо, що ця реліквія могла виникнути у ... часи Ісуса.

Серед великих відпустових центрів знаходиться один монастир, який несе у собі славну історію та має дві чудотворні ікони. Крім того, монастирський храм, який офіційно називається Базилікою Різдва Пресвятої Богородиці, за своїм відпустом прирівнюється до Римської базиліки Santa Maria Maggiore (св. Марії Великої), однієї з чотирьох головних базилік Риму.

До моменту оголошення остаточного рішення Апостольського Престолу щодо справжності об’явлень у Меджугор’ї не дозволяється організовувати туди офіційних церковних паломництв. Однак вірні з власної ініціативи можуть організовувати такі паломництва; цього руху затримати не вдасться, заявив архиєпископ Генрик Хосер, спеціальний представник Ватикану в Меджугор’ї.

Про відносини Церкви і держави говорив 19 квітня у Варшаві кардинал Ґерхард Мюллер у рамках конференції з нагоди 90-річчя Папи Бенедикта XVI. «Культурна спадщина християнства – це найкращий захист від нових тоталітарних ідеологій, які загрожують людській гідності й руйнують конституційну демократію та плюралістичне суспільство», – сказав префект Конгрегації віровчення. Він підкреслив, що Церква захищає людську гідність.

19 квітня 2005 року конклав обрав Папою Йозефа Ратцінґера. Пропонуємо суб’єктивний рейтинг 10 найважливіших подій його понтифікату.

1. Енцикліки «Deus caritas est» i «Caritas in veritate»

25 січня 2006 року у Ватикані оголосили про вихід тексту першої енцикліки Бенедикта XVI - «Deus caritas est». У ній йдеться про християнську любов з філософської, богословської, духовної, душпастирської і етико-культурної точки зору. Як перший документ такого типу, ця енцикліка мала свого роду програмний вимір, вказуючи на головний напрям його понтифікату.

Досить часто ми десь “губимо” Велику Суботу. Тільки закінчується Страсна П'ятниця, відразу починаємо думати про святкування Воскресіння як в храмі, так і потім вдома з родиною.

Велика Субота – це день сутінок. Вона знаходиться між темнотою П'ятниці та сіянням Пасхального Воскресіння. Це ще день скорботи, але і день очікування та довіри. Це день самотності та очікування Марії... В цей день не звершується Богослужіння, тобто є це день “нелітургійний”, якщо можна так висловитись.

Це день самотності Ісуса, Який входить “в темряву”.

Страсним тижнем називається останній тиждень перед Пасхою. Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння. Всі дні Страсного тижня називаються "Великими" - Великий Понеділок, Великий Вівторок і т.д, також уживається епітет "Страсний". Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.

Католицький Cвятой Ісидор, єпископ Севільський (560-636), здобув популярність завдяки любові до наук.

Походив він з родини знатного римлянина і дочки вестготського короля, в юності отримав блискучу риторичну освіту. У 30 років, після смерті старшого брата Леандра, успадковував єпископську кафедру в іспанському місті Севільї.