Публікації

Про Звернення Синоду УГКЦ стосовно актуальної ситуації в суспільстві.

Однією з найбільших перешкод для нормального суспільного життя в Україні вважається брак довір’я.

Кому вірити? Багато громадян, не довго думаючи, відповість – нікому.

Це жахливий закид, який, якщо б він був беззастережно правдивий та стовідсотковий, робить суспільне спілкування цілковито неможливим, стає справжньою руїною суспільного ладу.

Спілкування не могло б відбуватися, а без нього життя нормальної держави неможливе.

Чи поняття Imprimi Potest, Nihil Obstat та Imprimatur гарантують, що певний документ, певна молитва тощо є схвалені Церквою і ми повинні дотримуватися того, що там написано?

Чи вони гарантують, що там немає помилок? Я бачив такі позначення на деяких матеріалах, що не викликають довіри, тому я хотів би дізнатися про це. Здається, що зараз з цим не так суворо, як було колись. Іншими словами, якщо особи, в компетенції яких це перебуває, не мають чітких норм, чи можемо ми ставити під сумнів такі матеріали? Що ці поняття означають?

Екуменічний рух став катастрофою в Католицькій Церкві, практично, з самого початку. Замість того, щоб дотримуватись того що приписує ІІ Ватиканський собор, а потім й Екуменічний Директорій, велика частину клиру спробували осягнути ложну єдність, просуваючи якийсь «екуменізм без навернення».

Але християнська єдність, така, як її бачать прихильники «екуменізму без покаяння», є неможливою через саму природу протестантизму. Протестантизм є домом розділеним у собі і як такий буде постійно ділитися.

Сьогодні у літургійному календарі день пам'яті св. Томи Аквінського. З нагоди цієї події святий відповідає на будь-які питання, навіть провокаційні. Ми вирішили запитати його про те, як холодної пітерської зими позбутися смутку.

Один з найбільших поганських філософів – Аристотель, вважав, що неможливо любити власного ворога, або любити зіпсуту людину. І в цьому він є щирий і зрозумілий: неможливо любити те, що не може бути любленим, тобто, не можливо його любити.

Святослав Шевчук, глава Української греко-католицької церкви, розмірковує про хвороби українського суспільства, називає їхні причини і порівнює з недугами Європи

Руки, схрещені в замок на грудях, у психології означають спробу сховатися від несприятливої ситуації. Однак для священика цей жест неприйнятний, каже Святослав Шевчук, глава Української греко-католицької церкви (УГКЦ), у відповідь на прохання фотографа НВ скласти на грудях руки.

Гебрейська назва птаха йаншуф з'являється на сторінках Старого Завіту тричі. Назву ж цього птаха перекладачі Біблії перекладають дуже по-різному: тут і сова, і лебідь, і чапля, й ібіс. І все це одна єдина птаха - йаншуф. Спробуємо розібратись про яку ж птаху йдеться в біблійному тексті. 

Перший і другий раз цей птах перераховується серед хижих нічних птахів, заборонених в їжу синам Ізраїля:

«Але цих не повинні ви їсти з них: ... Кос (хатній сич) і шалах (пугач-риболов), і йаншуф» (Левіт 11, 17);