Блаженніший Святослав називає парафії УГКЦ за кордоном осередками духовності та українства
  • Срд, 07/11/2018 - 13:32

У душпастирстві закордоном можна чітко простежити, що Церква є осердям, де збирається громада. Ця спільнота гуртується довкола парафій нашої Церкви, і так відбувалося завжди. Де гуртувалася наша Церква, там відразу об’єднувалася громада і поставала школа. Тому Церква і школа постійно співпрацювали разом.

На цьому наголосив Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав в інтерактивній програмі «Живого ТБ» «Відкрита Церква» на тему «Молодь: бути в Церкві», ділячись враженнями від переглянутого сюжету про багатолітній досвід душпастирського супроводу дітей і молоді у США та Канаді.

У сюжеті йдеться про парафії в Пармі (США), в Місісаґа та Торонто (Канада), у яких дітлахів і молодь вчать любити Україну, відчувати зв’язок з Церквою і, звісно, пізнавати Слово Боже та Його науку.

«Наша християнська тотожність є невід’ємною складовою нашої ідентичності, тобто те, ким ми є як українці. Адже українець-християнин – поняття, яке майже завжди було нероздільним. У діаспорі є тенденція і небезпека асиміляції, коли наші вірні можуть загубитися у «великому морі», однак Церква є осередком, у якому люди можуть гуртуватися і творити спільноту», – поділився враженнями Предстоятель.

На його думку, в Україні, коли ми чуємо слово «Церква», то ми передусім згадуємо про будинок, храм. А коли згадуємо про слова «парафія» чи «священик», то зазвичай думаємо про богослужіння.

«На цих прикладах ми бачимо священика як вихователя віри, а також того, хто є провідником до Бога, починаючи від маленьких діток і до старших людей, які готуються до переходу від земного до вічного життя», – стверджує духовний лідер греко-католиків.

«Я вважаю, що такого типу спілкування між громадою, нашою Церквою закордоном і парафіями в Україні, дають нам зрозуміти, що парафії не будуть спільнотами, які гуртують довкола себе віруючих людей; які є спільнотами, де віра передається молоді і старшим; спільнотами, які перетворюються на оазиси справжньої людськості, які допомагають бути людиною. Тоді десь наше душпастирство в Україні не до кінця виконує своє завдання», – промовив Блаженніший Святослав.

За його словами, в радянський період було таке, що священик був служителем культу. Проте душпастир є благовісником Бога і вихователем у вірі. Він є посередником моєї особистої зустрічі з Богом, який є присутній у нашій громаді.

«Якось я запитав бабусю: «Де я можу зустріти Бога?» Вона мені відповіла, що в Церкві. Я подумав, що «у Церкві» – це означає в храмі. Проте вона говорила про Церкву як про громаду людей, які вірять в Бога, бо між ними є Всевишній. Господь казав: «Де двоє або троє зберуться в ім'я Моє, там Я є посеред них», – додав він.