Блаженніший Святослав привітав Блаженнішого Епіфанія
У цей знаменний момент я простягаю руку від імені нашої Церкви до Вас та всіх православних братів, пропонуючи вам почати разом торувати наш шлях до єдності, до правди. Бо від того, наскільки ми сьогодні будемо плекати єдність і долати те, що нас розділяє, залежить майбутнє Церкви, нашого народу та Української незалежної європейської держави. Саме Бог є тим, хто об’єднує нас довкола себе…
Блаженнішому Епіфанію,
Митрополитові Київському і всієї України
Ваша Блаженство!
Слава Ісусу Христу!
Особисто та від імені Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви сердечно вітаю Вас з нагоди завершення Об’єднавчого Собору, плодом якого стало обрання Вас на Предстоятеля Православної Церкви України. Передусім складаємо вдячність Господеві, який благословив учасників цієї, без перебільшення, важливої події, яка ввійде в історію незалежної України, як великий Божий дар на шляху до повної єдності Церков Володимирового Хрещення.
Усі ми стали свідками, як Господь силою і діянням Святого Духа, у співпраці з Вашою доброю волею, зцілює рани церковних поділів і ворожнечі, даруючи можливість примиритися зі своїми братом в Христі. Перед обличчям Київської Оранти, покровительки нашого многостраждального і боголюбивого народу, Ви склали іспит вірності Христовій заповіді «єдиномислія», засвідчивши бажання «мати одне серце і одну душу» (пор. Ді. 4, 32).
Попереду у Вас багато праці, але я вірю, що Господь «благословить діло рук своїх» і невдовзі ми побачимо добрі плоди Вашого архипастирського служіння. Молитимуся, щоб процес об’єднання православних спільнот під Вашим предстоятельством був позначений братньою любов’ю та постійною пам’яттю про благо нашого народу.
«Глядіть, як добре і як любо, коли брати живуть укупі!» (Пс. 133, 1). Ці важливі слова псалмоспівця Давида є для нас, Церков Володимирового хрещення, які були зроджені в купелі дніпровських вод, завданням для подальшого спільного життя. Ми живемо однією літургійною спадщиною, із глибини краси й богонатхненної мудрості якої черпаємо духовні сили. Хоч ще сьогодні ми не перебуваємо в повному євхаристійному сопричасті, однак покликані спільно долати перешкоди, які стоять на шляху до єдності. Цю історичну місію та фундамент майбутнього патріархату об’єднаної Київської Церкви заклали ще славні церковні мужі Петро Могила та Йосиф Велямин Рутський.
У цей знаменний момент я простягаю руку від імені нашої Церкви до Вас та всіх православних братів, пропонуючи вам почати разом торувати наш шлях до єдності, до правди. Бо від того, наскільки ми сьогодні будемо плекати єдність і долати те, що нас розділяє, залежить майбутнє Церкви, нашого народу та Української незалежної європейської держави. Саме Бог є тим, хто об’єднує нас довкола себе.
Нехай новонароджений Спаситель, Різдва якого з великим трепетом і надією очікує кожна християнська душа, щедро благословить Вас і подасть Вам силу й натхнення виконувати Його святу волю, яка є спасінням «тих, що загибають».
Бажаю Вам, щоб, утверджені у вірі, підтримувані надією, діяльні в любові, Ви під опікою та за заступництвом Пречистої Діви Марії, Матері нашого Спасителя, стали добрим знаряддям у Господніх руках і вміло використали дар, якого сподобилися.
Із молитвою та запевненням співпраці для Божої слави та блага нашого українського народу
+ СВЯТОСЛАВ
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
About The Author
