Блаженніший Святослав про актуальність теперішнього Синоду Єпископів для життя католиків в Україні
  • Нед, 12/10/2014 - 13:19

У суботу, 11 жовтня 2014 р., Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, що бере участь в Синоді Єпископів у Ватикані, присвяченому викликам душпастирства сім’ї, провів зустріч з журналістами, під час якої відповів на запитання англійською, італійською та українською мовами, розповідаючи про перебіг Синоду, про особливий досвід, яким у цьому контексті може поділитися УГКЦ та про теперішню суспільно-політичну ситуацію в Україні.

Відповідаючи на запитання журналістки англійської редакції Радіо Ватикану, він, зокрема, розповів про особливу роль, яку під час комуністичного режиму в Україні відіграла сім’я для збереження та передавання віри та в захисті людської гідності, а також розповів про пропозиції, запропоновані синодальним отцям у світлі східної християнської духовності.

Промовляючи по-італійськи, Блаженніший Святослав закликав міжнародну спільноту вдатися до всіх можливих засобів посередництва, аби хитке й практично одностороннє перемир’я в Україні змогло дозріти до справжнього та тривалого миру. Він також подякував Єпископській Конференції Італії за підтримку й солідарність, прохаючи про те, щоб її і надалі не бракувало, зважаючи на те, що в Україні нараховується майже пів мільйона тимчасово переміщених осіб.

А ось що Глава УГКЦ розповів про значення теперішнього ватиканського Синоду у житті Вселенської Церкви та українських католиків зокрема:

Дуже важливо, що сьогодні Синод готовий  і хоче слухати голос українських католиків. Ми сьогодні мали можливість, не тільки я, що представляю Греко-Католицьку Церкву, а й так само владика Мечислав Мокшинський, який представляє Католицьку Церкву латинського обряду, говорити від імені українського суспільства і українських родин,  які терплять, які потребують міжнародної солідарності.  Ми змогли розповісти, з одного боку, про ті скарби, які ми маємо, про наше християнське та українське розуміння сім’ї. Я, зокрема, говорив про сім’ю як останню фортецю в тих обставинах, коли для багатьох людей знаний їм світ розпадається на очах. Де знайти прихисток? Де знайти якусь певну мету?

 Тому для великої більшості українців, католиків, православних чи навіть невіруючих, елементарні людські стосунки, зокрема стосунки любові, які ми називаємо фундаментом родини, є останньою надією і останнім захистом. Також ми багато говорили про необхідність особливої опіки Церкви над родиною. Тому що ми знаємо, що родина є фундаментальна клітина суспільства. На жаль, я мусів сказати, що в Україні більшість укладених подружжів розпадається. Статистикою, яку  привіз з України, я вразив слухачів. Сьогодні від 60 до майже  90% подружжів в деяких регіонах розпадається протягом перших 5  років спільного життя. Близько 70 відсотків дітей ростуть без сім’ї. Завтра ці діти стануть нездатними повноцінно укласти свою сім’ю. Тобто ми потрапляємо у замкнуте коло людської слабкості, людської біди. Ми потрапляємо у замкнуте коло втрати фундаменту людського суспільства.

Питання, які стоять перед нами – як помогти, як зберегти сім’ю, яким чином допомогти тим дітям, які сьогодні ростуть як соціальні сироти при живих батьках. Батьки є, але вони живуть не з ними. Це глибокі питання, на які ми разом шукаємо відповіді.

Чи для України є актуальними ті теми Синоду, які особливо наголошуються у західних ЗМІ, такі, як захист ненародженого життя, контрацепція, душпастирство розлучених? Таким було наступне запитання, на що Блаженніший Святослав відповів:

Для нас ці питання також є важливі. Наприклад, якщо говорити про аборти, то кількість абортів, які здійснюються в Україні, є просто жахливою. Сьогодні вбивається сотні тисяч ненароджених дітей України. Я не маю останньої статистики, але можна сказати, що це є набагато більше, ніж загинуло людей в останніх конфліктних обставинах в Україні за цей рік. В десятки раз більше. І ми про цих вбитих ненароджених дітей  не просто не знаємо, ми навіть не вважаємо це за якусь трагедію. Якщо говорити про контрацепцію, сьогодні майже немає контрацептивних  засобів, які пропонуються в медицині, а є абортивні засоби. То засоби, які не просто не дозволяють, щоб відбулося зачаття, це засоби, які вбивають ненароджену дитину. Тож моральна важкість такого вчинку, такого факту є набагато гіршою.

Сьогодні перед нами стоїть великий виклик, яким чином помагати розлученим. Бачите, скільки розлучень стається в Україні. Тому ті теми, які дискутуються, для України є дуже важливими. Очевидно, що ми вчимося досвіду в інших Церквах, від інших країн, але ми мусимо самі давати відповіді на власні запитання.

Блаженніший також поділився думками про те, що робить і що повинна робити Церква, щоб відповісти на ці виклики:

Перед нами стоїть завдання душпастирського супроводу, з одного боку,  людини, що готується до подружжя. То ж бачимо, що чим краще приготувати молоду пару до подружжя, тим сильнішою буде сім’я. Ми маємо певні програми такого приготування. Цікаво, що останніх кілька років з боку навіть державних чинників є зацікавлення такими програмами. Те, що ми нині маємо на рівні церковного досвіду, відчувається необхідним і, можливо,буде запозичуватися для загальносуспільного досвіду.

З іншого боку, ми бачимо, що ті молоді пари, які заключили свій шлюб, потребують супроводу. Я бачу, як ті молоді пари, які  творять гарну, сильну сім’ю, стають потужним і живим фундаментом наших парафій.

Вони кажуть: «Ви нас готували протягом року до подружжя, нас повінчали -  і залишили?» Таким чином творяться рухи. Сьогодні таким цікавим і потужним  рухом оживлення християнського життя є рух молодих подружніх  пар, який дуже успішно розвивається.  Коли одні молоді пари іншим допомагають. Таким чином ота солідарність захисту і гідності людського життя, зокрема, виховання і опіки над дітьми, здійснюється на базовому рівні наших парафіяльних спільнот.

Але й маємо багато розлучених, які є повторно одруженими. Як їм допомогти? Є різні механізми такої допомоги, але ми шукаємо щораз кращих  і ефективних способів такої допомоги, які відповідають реальним потребам людей.

Глава УГКЦ також відповів на запитання про те, яких рішень слід чекати за підсумками теперішнього надзвичайного синодального зібрання, зважаючи на те, що наступного року запланована Звичайна Загальна Асамблея Синоду Єпископів:

Папський Синод має статус консультативного. Синод не має компетенції приймати якісь рішення, які будуть зобов’язуючі. Відбувається консультація, яка в кінці буде підсумована в вигляді синодального документу, який буде скерований до уваги Святішого Отця. Той, хто буде діяти і приймати певні рішення і кроки, то буде Папа Римський. Це є надзвичайний Синод як приготування до Синоду 2015 року. Цей Синод 2015 року буде мати дещо інших характер. В центрі уваги буде антропологія, тобто сучасна людина, яка є в сучасних обставинах і культурі.

Питання родини і сім’ї – це є один з вимірів тої величезної драми, що відбувається з сучасною людиною. Людиною,  яка по-новому будує стосунки з людьми, яка часом втрачає здатність спілкуватися. Вчителі кажуть, що учні в класі  між собою не говорять,  вони переписуються SMS-ми.

Міняється мова. Сьогодні молоді люди говорять між собою мовою SMS — скорочено. А таке  нове мовлення міняє і поведінку. Ми стаємо на порозі величезних гуманітарних і культурних змін світового масштабу. Виникає питання, як такій людині, в таких обставинах, з такими здатностями чи нездатностями, бути християнином сьогодні. Тому цей Синод 2015 року здебільшого буде присвячений питанням людини, антропології, її життя та різного роду трагедіям, які виникають  в сучасному, глобалізованому суспільстві.

За матеріалами Радіо Ватикану

розшифровка http://headugcc.info