У суботу, 21 вересня 2013 р., в другій половині дня, кардинал Анджело Амато, Префект конгрегації у справах святих, від імені Святішого Отця Франциска, проголосив Блаженним Католицької Церкви слугу Божого Томазо з Олери.

Новий блаженний народився в 1563 році в шляхетній родині в невеликому селі Олера на півночі Італії. Оскільки в селі не було школи, він доволі довго був неписьменним. Відчувши 1580 року покликання до монашого життя, брат Томазо переступає поріг монастиря братів капуцинів у Вероні. Протягом часу, приписаного на перевірку покликання, він навчився читати. Підручником для читання були витяги з Правил святого Франциска.

Відтак молодий чернець виконував різні доручення. Першим його обов’язком було просити милостиню для співбратів та бідних, які приходили до монастиря в пошуках матеріальної підтримки та духовної розради. В 1605 році, за рішенням настоятелів, брата Томазо переводять до міста Віченци, де він допомагає у будівництві монастиря святого Йосифа та дбає про духовний провід вірних. Від 1618 року його служіння продовжується у Падові, де виконує обов’язки фіртянина, тобто охороняв вхід до монастиря й опікувався тими, які стукали до його дверей шукаючи розради та помочі.

Проповіді брата Томазо наповняли серця людей вірою, любов’ю та надією, а слава про нього розійшлася далеко за межі Венеціанської Республіки. Тому Леопольд V, ерцгерцог Тіролю, 1691 року запросив його до себе, як духовного провідника. Відтак, росла його слава в середовищі політичних діячів, для багатьох з яких брат Томазо був радником у релігійних питаннях. Спілкування із знатними, впливовими та багатими особами не змінили внутрішнього світу блаженного. Він надалі провадив суворий стиль життя, багато молився та часто постив, і завжди залишався смиренним та послушним волі настоятелів. Докладав великих зусиль для того щоб сприяти поверненню вірних у лоно Католицької Церкви. Помер 3 травня 1631 року в м. Інсбруці на заході Австрії.

Відразу після смерті брата Томазо були спроби проголосити його блаженним, проте, нестабільна політична ситуація в Європі стала на перешкоді того, щоб цей процес довести до кінця. Беатифікаційний процес «Апостола контрреформації» поновлено лише в другій половині ХХ століття, останнім етапом якого було визнання 2011 року чудесного зцілення хворого Бартоломео Валеріо, що сталося в 1906 році.

Говорячи про геройські чесноти блаженного, кардинал Анджело Амато зазначив, що брат Томазо є прикладом християнського життя, яке гідне наслідування. Папа Павло VI відзначив нового блаженного, як «приклад лояльності, ревності та відданості». Папа Іван XXIII говорив про нього, як про святого та духовного провідника. Блаженний Папа Іван Павло ІІ назвав блаженного «Братом Тіролю», який у XVII столітті зміцнював віру селян та князів. Папа Франциск у беатифікаційній буллі зазначив, що брат Томазо споглядаючи розп’ятого Христа, був «гарячим свідком і проповідником Божественної премудрості». Слова та послання блаженного запалюють серця любов’ю до Бога та звертають особливу увагу читачів на аскетичне та містичне життя християнина.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va