27 січня відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Спогадуючи цей день, отець Франческо Пеше, теперішній парох церкви Санта-Марія-ай-Монті в Римі, розповів зворушливу історію про врятованих єврейських дівчат.

У храмі Санта-Марія-ай-Монті в Римі, неподалік від Колізею, сестри Згромадження св. Вінкентія де Поля, разом із парохом, таємно переховували єврейських дівчаток під час нацистських облав у 1943 році.

Їм допомагали мешканці всього району, різних віровизнань та соціальних станів. Отець Франческо Пеше, парох згаданого храму, висловився, що цей жест випередив заклик до братерства в енцикліці Папи Франциска Fratelli tutti.

Захищені у стінах монастиря

Переховуючись у вузькому й темному тунелі під дзвіницею храму Санта-Марія-ай-Монті, єврейські дівчата весь час малювали, щоб відволіктися від гуркоту солдатських чобіт по бруківці того жахливого жовтня 1943 року. Довгий суботній день, названий чорним, перетворив Рим на джунглі, в яких німецькі хижаки виганяли невинні жертви зі своїх домівок.

Дівчатка переважно малювали обличчя: матерів, батьків, ляльок, загублених під час втечі, обличчя цариці Естери з жертовним хлібом в руці… Вони малювали, щоб не дозволити страхові затьмарити їхню пам’ять та писали свої імена. Малюнки, що вже вицвіли від вологості, зображали обличчя, риби та речення, написані івритом та присвячені «Римові святому й знаменитому».

15 дівчат, найменшій з яких було 4 роки, протягом довгих, тривожних годин і днів переховувалися в довгому, вузькому тунелю згаданого храму. Вони рухалися між мурами та арками, немов тіні, переховуючись від солдатів та шпигунів.

Врятовані від концтаборів та смерті

За допомогою черниць та тодішнього пароха Ґвідо Чюффа, вони врятувалися від облав та смерті в пеклі концентраційних таборів, які поглинули членів їхніх родин. Разом із студентками та новичками, при ознаках небезпеки, їх переводили через суміжні двері до парафії. «Ці двері тепер є символом переходу від безнадії до надії, від зла до добра», – підкреслив отець Франческо Пеше, парох храму Санта-Марія-ай-Монті.

В розмові з кореспондентом Vatican News він зазначив, що розповідає дітям цю історію та підкреслює, що це більше ніколи не повинно повторитися.

«Дев’яносто п’ять сходинок у хвилинах небезпеки були єдиним шляхом порятунку», – розповідає отець Франческо, піднімаючись вгору сходами, освітленими ліхтарем. Сюди, до вежі, приходили окремі дівчата, щоб отримати їжу та одяг для себе та своїх подруг, що чекали їх під куполом апсиди. Тут вони також гралися, у ті рідкісні хвилини, коли спів під час Святої Меси перекривав шум.

Історія братерства, що випередила енцикліку Fratelli tutti.

Ще один коридор, на перший погляд невидимий, веде до єдиної освітленої кімнати, – їдальні, фактично комори з уламками дерева, що колись були столами та кріслами. Дівчата споживали їжу, яку здобували сестри й парох, а також приносили мешканці району. Отож, історія храму Санта-Марія-аі-Монті – це не просто історія Церкви, яка намагалася протистояти ненависті нацистів, але це історія братерства, написана між рядками про те, що Папа Франциск назвав «найчорнішою сторінкою» людства. «Тут ми торкнулися вершини болю, але також і любові», – каже парох. «Уся парафія була задіяна, не лише християни-католики, а й представники інших релігій, які зберігали мовчання та продовжували діло милосердя. В цьому я бачу випередження, сказаного в енцикліці Папи Франциска Fratelli tutti», – підкреслив парох храму.

«Всі мешканці околиці знали, що 15 єврейських дівчаток переховуються в парафії і всі їх прикривали. Вони не піддалися на погрози чи обіцянки винагород зрошених кров’ю, не хотіли ділитися навіть інформацією, необхідною для організації допомоги. Це було занадто ризиковано, коли солдати марширували по сусідній вулиці; занадто небезпечно, коли інформатори та шпигуни проникали у маси, щоб підслуховувати й спостерігати, а потім продавати життя інших. Дівчаткам просто довелось зникнути. Однак, всі вони врятувались. Вони виросли та ставши матерями, дружинами, бабусями, й далі відвідували парафію. Одна з них, ще кілька років тому, наскільки змогла, підіймалась до укриття: вона ставала навколішки перед дверима захристії і плакала. Як і 80 років тому», – завершив свою розповідь отець Франческо.

Довідка

Церква Санта-Марія-ай-Монті розташована неподалік храму святих Сергія і Вакха, Катедрального храму Апостольського Екзархату УГКЦ. Святиня є добре відомою в середовищі українців, адже тут українська спільнота часто проводить заходи з нагоди релігійних та національних свят, коли потрібно просторіше приміщення, аніж Катедральний храм УГКЦ.