«Це не ти несеш хрест, це хрест несе тебе»
  • Нед, 09/03/2014 - 12:25

Ці слова відіграли одну з ключових ролей у появі Подячного хреста, який подорожує столицями світу у подяку Господу за наше спасіння. Хрест відвідав 34 держави, біля нього молився король Бельгії, Йоан Павло ІІ і Бенедикт XVI. Тепер Подячний хрест у Києві на головному Майдані країни.

Хрест уже відвідав 34 держави і залишилось ще 170 столиць світу, інші міста Хрест відвідує за запрошенням. У столиці він обов’язково має бути на Святій Месі, а після свого візиту там встановлюють інший – менший хрест.

Віталій за спеціальністю архітектор, до цього реставрував церкви, робив

Хресні Дороги, а тепер займається тільки цією Хресною Дорогою. Одружений, батько трьох дітей.

Віталій чітко уявляє, яким є його покликання. В одному зі своїх попередніх інтерв’ю він згадує: «Оскільки це була не  моя ідея, а Божа, то я, очевидно, не маю ані чіткої визначеності, ані коштів, ані зв’язків на її реалізацію. Проте маю віру та впевненість у тому, що Бог дасть мені сил. Це колосально велика, пожиттєва справа – пронесення Подячного хреста по всьому світу, і я готовий до неї».

На цю місію він отримав благословіння Йоана Павла ІІ і кардинала Мар’яна Яворського.

У Київ Хрест приїхав несподівано після того як Віталій почув про масові вбивства на Майдані Незалежності. 22 лютого вранці Подячний хрест уже стояв у соборі св. Олександра, а через кілька годин на Майдані, де перебуває й досі.

Віталій розповів для Католицького Медіа-Центру про початки паломництва і те як воно відбувається.

Давайте розпочнемо з самого початку. Коли була започаткована місія Подячного хреста?

-          Все почалося 20 квітня 2003 року вранці о 5:30 год., коли я був у Львові і якраз збирався їхати у Джублик. Зранку мене розбудили. Я ввімкнув світло і почув голос: «Беріть хрест і несіть по всіх столицях світу». І більше нічого. Після цього прийшло відчуття легкого задоволення. Голос був не прохальний, не наказовий, чоловічий. Голос такий наче ви вже знаєте, що це має настати, а він дуже конкретно і спокійно нагадує про це. У Джублику я пішов до сповіді. Там був такий греко-католицький єпископ Моргітич. Я до нього підходжу до сповіді і кажу, що чув такий голос. І він, знаєте, сидить і каже «Йди, синку, йди. Невже той час прийшов». Христино, він десь 15 хв. говорив час від часу сам до себе, що вже цей час прийшов і плакав. Я такого ніколи не бачив. Плакав і казав «Матінка Божа тебе благословляє, благословляє. Йди». Я його не запитав, що означають його слова і не шкодую. Цього не треба було питати, все і так зрозуміло.

Чи швидко вам вдалося зробити хрест у такому вигляді, який він є зараз?

-          У 2004 році ми зробили хрест, а розп’яття шукали два роки. Чому шукали два роки? Я попросив скульпторів зліпити фігури для хреста. Вони ліпили красиві розп’яття, але я відчував, що щось не так. Розп’яття красиве, але не те. І 31 грудня 2005 року в одному селі Карпатах я побачив біля церкви хрест і на хресті ось таке розп’яття (Вказує рукою на Подячний хрест). Як тільки побачив це розп’яття, сказав «Знімайте!» (усміхається) Звичайно, мені його не віддали, але привели до майстра, який його зробив. Коли ми до нього прийшли, він сказав: «Заходьте, я вже дев’ять днів на вас чекаю».

Чи він пояснив, чому чекає на вас?

-          Він розповів, що вже дев’ять днів уві сні до нього приходить Ісус Христос, один раз з дванадцятьма апостолами, іншого разу – з сімома. Усі одягнені у біле. Ісус підходить до нього, усміхається і говорить: «До тебе прийдуть люди, ти їм повинен зробити розп’яття. Я тебе благословляю». Це був другий знак, який стався на підтвердження місії. Першим знаком для мене був єпископ, а ще стався третій знак стосовно цієї місії.

Розкажіть про нього.

-          Це сталося в Ризі в церкві Успіння Пресвятої Богородиці, там стояла ікона, здається, також Успіння Матері Божої. Я просив Бога дати мені конкретну відповідь. Тоді занурив руку у кошик з цитатами і витягнув ось цю: «Це не ти несеш хрест, хрест несе тебе». Таким чином, я отримав три знаки.

Коли розпочалося паломництво? Як відбувається молитва біля Хреста?

-          Офіційно паломництво розпочалося у 2006 році. Місія Подячного хреста по всіх столицях світу відбувається в подяку Господу Богу за наше спасіння. Я, ви можемо Богу подякувати за себе найперше, що ми є. За те, що ви можете брати у мене інтерв’ю, а я вам його давати, говорити. Ми можемо оглянутися і подякувати Богу за наші сім’ї, родини, за нашу державу, що ми її маємо таку і просити у нього й надалі за неї. Ми мало дякуємо – це факт, більше просимо «Боже, дай, дай, дай». І, можливо, інколи дякуємо.

Коли люди запитували «А як нам молитися?», я говорив «Йдіть подякуйте, просто подякуйте». Потім вони говорили, що коли дякували, молитва зовсім по-іншому йшла. Коли ми дякуємо, то відчуваємо піднесення, задоволення від цієї подяки.

Як довго подорожуватиме Хрест і як виглядає паломництво?

-          Місія триває з 2003 і триватиме по 2033 рік. Паломництво  здійснюється до 2000-річчя воскресіння Ісуса Христа. Ювілей, який буде святкувати весь світ.

Місія складається з двох частин. Сама подорож Хреста, а також у столиці, яку він відвідав ми ставимо схожий хрест.І зараз ми повеземо Подячний хрест і дуже схожий на той, який зараз стоїть у Києві, в Бейрут. Патріарх Маронітської Церкви вже чекає на нас.

Подячний хрест, подорожуючи по столицях світу, має побувати хоча б на одній Службі Божій. Потім він може поїхати у інші міста цієї держави, але Служба обов’язково має бути у столиці. В одній державі хрест може пробути на одній Літургії, це той мінімум, щоб виконати місію. Він приїжджає в інтенції держави, наприклад, якщо він приїжджає в Італію, то він приїжджає до італійців. Звичайно ж, і до усіх людей, які там моляться, але його ціль це італійці. Хоча 80% парафій, які його приймають, це польські і українські місії, а вже від них я йду у інші храми.

Чи здійснювалися чуда біля Хреста?

-          Перше чудо, яке відбувається, це зцілення духовне. Те, що люди мені оповідають у різних державах, що після того, як вони помоляться біля хреста у них з’являється бажання ще прийти помолитися і відчувають у собі зміни. Наприклад, якщо ви маєте якесь важливе питання і не знаєте як його вирішити і тут в якийсь спосіб все вирішується і настає стан задоволення.

Коли я був у Польщі, Італії, Іспанії і зустрічався з заробітчанами українцями, поляками, словаками, які з різних причин залишили свої сім’ї і поїхали на заробітки, вони розповідають, що після того як помолилися біля хреста, вони заспокоїлися. У них відбулося прийняття тієї ситуації і спокій за ту ситуацію. Багатьом вдається вирішити свої питання. Я вважаю, що найголовніші чуда – це оздоровлення душевне і духовне. Звичайно, й тілесне є, бо ми усі шукаємо насамперед такого зцілення. Якщо болить палець, то ми хочемо, щоби він перестав боліти. Є такі зцілення, які підтвердили лікарі у Римі. Люди хворіли, прийшли, помолились і відразу зцілялися, відразу. Бувало, що трохи пізніше по різному.

Чи відбувалися якісь цікаві випадки біля Хреста?

-          Так, відбувались. Крім Греко-Католицької, Православної, Римсько-Католицької Церков, біля хреста моляться представники Протестантської, Лютеранської Церкви, буддистів, мусульман, юдеїв та ін. Наприклад, у Брюсселі з греко-католицької церкви мусульмани, лише мусульмани взяли цього хреста і занесли у базиліку Сакре-Кер. Це римсько-католицька базиліка. Там два рази король Бельгії Альберт ІІ молився біля цього хреста. Відбувалась приватна Служба Божа для його сім’ї у намірі, щоби Бельгія не розвалилася і через три місяці він знову молився, обійнявши хрест, за збереження держави. Коли хрест виїжджав з Бельгії, на небі було дві райдуги.

І у Гельсінкі, Фінляндії, коли там сталася трагедія – школярі розстріляли дітей. Так сталося, що буддист допоміг нам занести хрест у лютеранську церкву. Там зустріла нас пастир цієї церкви, обійняла хрест, плакала і дякувала Богу за те, що Він прийшов під час такої трагедії у державі. Там хрест стояв три тижні, вони молилися, не хотіли нам його віддавати, просили ще залишити його, але ми повинні були його вже забрати.

Ще один цікавий випадок стався у Таллінні, Естонія. Туристи зайшли у храм, ми попросили їх винести хреста з церкви. Один кришнаїт підійшов наклонився, перехрестився, поцілував хрест, допоміг нам його винести і запросив нас до себе, якщо я не помиляюся в Індонезію. Я знаю, що це мусульманська країна і запитую у нього чи це можливо. А він відповідає, що у них немає релігійних конфліктів. Він кришнаїт, там багато мусульман, але незважаючи на те, що християн меншість, вони живуть добре. «Ми вас запрошуємо до себе», - каже він.

А щодо християн, то дуже багато кардиналів молилося біля хреста. Кардинал Шенборн, Дзівіш, Нич, з Африки багато кардиналів, з Австралії, Бенедикт XVI, греко-католицькі священики, римо-католицькі, православні київського, московського патріархату, автокефальної церкви. Вже близько 2 млн. людей молилось біля цього хреста.

Як довго Хрест пробуде в Україні?

-          Не знаю. Стільки, скільки буде потрібно.

Дякую за розмову.

Христина Надворна, Католицький Медіа-Центр


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць