Частина «Amoris Laetitia» скопійована з есе, написаного ще в 1995 році
  • Втр, 17/01/2017 - 16:51

Частина «Amoris Laetitia» була скопійована з есе, написаного більше 20 років тому одним із близьких співпрацівників Папи Франциска – заявляє професор Католицького університету Америки Майкл Пакалюк.

(На фото: Архиєпископ Віктор Мануель Фернандес та о. Антоніо Спадаро (редактор La Civilta Cattolica) на Синоді Єпископів)

На сторінках видання «Crux» професор етики Пакалюк показує, що зноска у спірній Главі 8 «Amoris Laetitia», а також деякі інші уривки з папського документу, є майже слово-в-слово переписані зі статті, опублікованої в 1995 році авторства Архиєпископа Віктора Мануеля Фернандеса. Як відомо, цей аргентинський Архиєпископ є радником Папи, і вважається, що саме він написав чорнову версію енцикліки «Laudato Si’»; а тепер виглядає на те, що Архиєпископ Фернандес також допомагав писати «Amoris Laetitia» і включив в документ частину своєї колишньої праці.

На думку проф. Пакалюка, використання матеріалів з колишнього есе піднімає нові питання щодо папського документу. Чи дані уривки є вчення магістеріуму, чи думками Архиєпископа Фернандеса? Чи Архиєпископ навмисно використав свою позицію, щоб отримати для своїх думок – які були суперечливими ще в той час, коли з’явились вперше, і містять принаймні одну грубо неточну цитату Св. Томи Аквінського – печатку папського погодження? І чи Архиєпископ Фернандес без потреби виставив Папу на сором, використавши власні слова? Як зазначає Пакалюк, «у світському контексті, копірайтера, який виставляє автора, на якого працює, під звинувачення в плагіаті, звільняють без задуми».

Цей плагіат, на думку Пакалюка, ставить під сумнів те, чи підходить Фернандес на посаду «привида письменника» (ghostwriter) Папи. «Привид письменника» повинен залишатись «привидом». Автором текстів вважається Папа. Цитуючи себе самого, Фернандес привертає увагу до себе і відбирає її в Папи.

Що більше, Фернандес зловживає свідомістю вірних. За словами Пакалюка, «не один єпископ чи кардинал, говорячи від імені Папи, казали мирянам, для яких «Amoris Laetitia» викликав певні труднощі: «Це магістеріум. Ви повинні його приймати». Але в цьому реченні-плагіаті чи знаходимо ми «магістеріум», чи особисті теологічні домисли Фернандеса?».

Видання «Crux», яке опублікувало статтю Майкла Пакалюка, звернулось до Архиєпископа Фернандеса за коментарем.

Перш за все, він зазначив, що кожен, хто хоче зрозуміти його бачення благодаті і таїнств, може ознайомитись з його статтею, опублікованою в 2011 році.

Окрім того, Архиєпископ Фернандес написав два абзаци, відповідаючи на аналіз Пакалюка:

«Пункт про напередвизначення не має зв’язку із попередніми статтями про Тринітарний вимір моралі. Коментатор також уявляє, що я проводжу зв’язок між напередвизначенням і можливістю для грішника приймати Св. Причастя, але це лише його уява і не може базуватись на моїх текстах, бо я б ніколи не провів такого зв’язку. Чому? Бо напередвизначення стосується остаточного стану людини і таким чином із благодаттю остаточної витривалості (в останній момент), але не напряму із історичним шляхом особи.

«Я б ніколи не визнав, що особа може приступати до Причастя, якщо не перебуває в стані освячуючої ласки. Це докорінно суперечить моїй теології і не може базуватись на моїх текстах. Я лише можу сказати, що об’єктивна ситуація гріха може бути суб’єктивно невинною. У такому випадку, об’єктивна ситуація гріха не відкидає стану освячуючої ласки».