Черговий фарс московської пропагандистської машинерії під релігійним соусом
  • Срд, 26/11/2014 - 14:15

25 листопада 2014 року в Москві, в прес-центрі головного пропагандистського центру «МИА «Россия сегодня»», відбулась прес-конференція про буцімто масове порушення української влади прав віруючих. Вже сама підбірка учасників цієї прес-конференції, яку анонсували як прес-конференцію Загальноросійської громадянської організації «Російська асоціація релігійної свободи», є цілком симптоматичною.

Перше, що впадає в очі: всупереч анонсу на прес-конференції був відсутній протоієрей Всєволод Чаплін, глава синодального відділу Московського патріархату з питань взаємовідносин церкви і суспільства. Проте Московський патріархат був представлений ще одіознішою фігурою – священиком Одеської єпархії УПЦ МП, колишнім секретарем цієї єпархії, членом Міжсоборової присутності РПЦ, членом синодальної біблійно-богословської комісії РПЦ, теперішнім настоятелем Храму Святої Тройці на Воробйовських горах в Москві, відомим своїми україножерськими проповідями, Андрєм Новіковим. Він з невідомих причин залишив в квітні 2014 р. Україну і зараз виступає в РФ живим свідком «злодіянь» «київської хунти».

Іншим учасником цієї вистави був «правозахисник» Алєксандр Брод, член Ради при президентові РФ з питань розвитку громадянського суспільства і прав людини, особа, яку голос російського суспільства – Валєрія Новодворская  – свого часу назвала стукачем і співпрацівником Кремля. Щобільше, російське правозахисницьке суспільство 2005 року оприлюднило заяву, у якій просило не сприймати А. Брода, як представника правозахисного руху.

Не менш цікавим актором цієї вистави є також і старший єпископ Російського об’єднання християн віри євангельської (п’ятидесятників) Сєрґей Ряховскій – член Громадської палати РФ.

Не менш цікавим є і мусульманський учасник цього дійства під назвою прес-конференція: Альбір Крґанов, перший замісник Центрального духовного управління мусульман Росії, муфтій Москви і Центрального регіону, глава Духовного управління мусульман Чуваської Республіки, муфтій Чуваської Республіки – член Громадської палати РФ, призначений туди В. Путіним. Також юдейську громаду Росії представляв на цій конференції доволі цікавий рав. Аарон Гурєвіч. Свого часу він брав участь у Громадській раді при міністерстві оборони РФ, потім належав до Громадської ради при МВС РФ, відновив і очолив військовий раввинат в РФ.

Тобто усі згадані учасники прес-конференції, а також і за сумісництвом члени Загальноросійської громадянської організації «Російська асоціація релігійної свободи» – за своїми посадами чи біографіями – абсолютно лояльні до Кремля люди.

Цікаво зазначити, що день перед прес-конференцією, а саме 24 листопада цього року, відбулось засідання Громадської палати РФ, де серед безальтернативного повторення звинувачень українського державного керівництва у потуранні та симпатіях до неонацизму, оплакувань жорстокості указу українського президента стосовно Донбасу, звинувачень українського керівництва в геноциді та інших неймовірних вигадок російської пропаганди звучала вимога, не більше не менше, а роззброєння України перед лицем московитської агресії.

Здається, важко вважати випадковістю, що члени Громадської палати РФ С. Ряховський та А. Крґанов були учасниками цієї епатажної прес-конференції.

До честі равина Аарона Гурєвіча можна зазначити, що він обмежився загальними фразами про аполітичність релігійних діячів і про те, що Україна – земля, освячена присутністю чисельних юдейських праведників. У то й же ж час сама його присутність на цій прес-конференції викликала гнітюче враження.

Інші ж повторювали постійні кліше антиукраїнської московської пропаганди: державний переворот, переслідування, дискримінація прав московсько-православних, людиноненависницька ідеологія, військові злочини. І все це виключно на адресу української влади і українських військових. І головне – усім ввижалась міфічна Новоросія.

На думку Алєксандра Брода, в Україні має місце постійна дискримінація за мовною, національною те релігійною ознакою з боку української влади. Броду привиділося осквернення православних храмів на всій території України, а також коричнева чума, яка заполонила її територію. Доречно зазначити, що «правозахисник» постійно вживав словосполучення «теперішня Україна». На думку Брода, українська влада нездатна забезпечити дотримання прав і свобод громадян.

Вершиною неймовірних нісенітниць путінського «правозахисника стала наступна сентенція: «Я є прихильником того, що необхідно створити міжнародний трибунал з розслідування злочинів в Україні. Але робити це потрібно на базі СНД. Оскільки на базі ООН буде складно провести це рішення. А глави країн СНД, я думаю, більш об’єктивно сприймають трагедію, що розвинулась в Україні».

Виступ священика УПЦ МП Андрєя Новікова йшов уже протоптаними стежками московсько-правосланої пропаганди: 10 захоплених збройною силою московсько-православних храмів, усі храми руйнуються збройними силами України, українська влада здійснює цілеспрямований геноцид російського народу, цілеспрямовано знищує УПЦ МП, провідники Майдану ярі антисеміти, а сама Україна – це «територія, на якій здійснюється нелюдський, нацистський експеримент над людьми».

Муфтій Альбір Крґанов ствердив, що в Україні мало місце залякування дітьми (?) релігійних мусульманських діячів. А також, що в Україні «было много желания провоцировать» міжрелігійні та міжетнічні конфлікти – мусульман проти євреїв, мусульман проти християн. На думку муфтія Крґанова, українська влада в Криму хотіла вчинити міжнаціональну різню. Цікаво, що з його уст також не сходило слово «Новоросія».

Проте верхом лицемірства став виступ протестанта С. Ряховського. Він просто звинуватив владу України у тому, що РФ окупувала частину української території, а російські терористи тероризують протестантів на Донбасі. У запалі антиукраїнської пропаганди пастору навіть привиділися вбиті католицькі священики в Україні. Більше того, Ряховський звинуватив священнослужителів УПЦ КП, РКЦ, УГКЦ у тому, що на Майдані вони викрикували гасла, які належать людиноненависницькій ідеології. В Україні пастор угледів вакуум духовної влади, бо жодна церква не викляла керівників українських збройних формувань. Окуповані території Луганської та Донецької областей пастор назвав Новоросією, або частиною поки що єдиної України.

Здається, що головним посланням цієї прес-конференції були ідеї, озвучені путінським «правозахисником» Бродом: міжнародний трибунал під егідою СНД, української влади де-факто не існує, і в Україні тотальний нацизм. Усе решта було лише релігійною декорацією, покликаною надати цьому фарсу «божественності».