«Якщо йдеться про уділення Причастя в католицькому храмі православним, то це неможливо, оскільки православ’я вважає такий акт апостазією», - зазначив архиєпископ Станіслав Ґондецкі, глава єпископату Польщі.

Він також нагадав про «Екуменічний довідник», в якому йдеться про можливість для некатоликів скористатись трьома таїнствами в Католицькій Церкві за певних умов.

Католицька Церква погоджується, щоб вірні православні могли прийняти таїнство покути, Євхаристії і намащення хворих за чітко визначених обставин, у винятковий спосіб, тобто одноразово і за певних умов. Це може відбутись у випадку, коли вірний дуже сильно хоче прийняти це таїнство (наприклад, в ситуації загрози смерті), але з огляду на існуючі фізичні чи моральні перешкоди (якщо йдеться про таїнство поєднання чи хворих) не може цього зробити в своїй церкві. В такій ситуації, якщо він добровільно звернеться з проханням до католицького священника уділити дане таїнство, визнає віру і вважатиметься відповідним, тоді священник має обов’язок уділити йому таїнство. Однак слід дотримуватись далекоглядної делікатності і виключити навіть найменшу підозру у будь-якій формі прозелітизму, примусу чи заохочення православних вірних (а також вірних інших церков) до прийняття таїнств у Католицькій Церкві.

Вірний православний, котрий хоче приступити до св. Причастя в католицькому храмі, зобов’язаний дотримуватись сакраментальної дисципліни, яку для цього приписує Православна Церква, тобто необхідність сповіді перед Причастям і обов’язок Євхаристійного посту, який зазвичай триває від півночі до часу його прийняття. Оскільки таїнство покути не враховує церковну ідентичність пенітента (каянника), тому католицькі священники, якщо їх про це просять, можуть бути сповідниками чи духівниками також і православних вірних, а також членів інших Церков.

Православне богослів’я Євхаристії наголошує на тісному зв’язку Євхаристії із таємницею Церкви, що називається Божественною Літургією і становить центр життя Церкви. Східні Церкви мають правдиві таїнства священства і Євхаристії. Тому католик, котрий немає можливості дістатись до власного священника, може прийняти Євхаристію (також і таїнство покути і намащення хворих) у православній Церкві. Ця можливість однак є лише теоретичною, оскільки для православних прийняття Причастя в церкві означає перехід на православ’я! Саме тому католик не повинен приступати до св. Причастя у православній церкві, бо це може спричинити до виникнення непотрібних непорозумінь і напруження.

Теоретично і католицький священник може уділити св. Причастя православним, якщо вони самі про це попросять і будуть відповідно підготовленими. Однак православний, котрий приступає до св. Причастя у католицькому храмі, в очах православних переходить на католицизм. Саме тому не слід намовляти православних християн приймати св. Причастя у католицькому храмі.

Тож, якщо вірні, котрі належать до православної церкви, просять про св. Причастя, то слід їм пояснити цю ситуацію. Їм слід надати адресу найближчої православної церкви. Як зазначив архиєпископ Ґондецкі, не слід перетягувати православних до Католицької Церкви, користуючись їх незнанням. Він наголосив, що понад усе слід дбати про біженців з України з духовної точки зору, і місцеві душпастирі повинні бути відкритими на їх потреби. Для прикладу, в Познані будуть підготовлені для біженців з України спеціальні листівки, де буде вказано адреси православної та греко-католицької церкви, враховуючи, що там їм можуть надати душпастирську допомогу.

З греко-католиками таких труднощів немає. Глава єпископату нагадав, що якщо йдеться про греко-католиків, то вони вже раніше отримали від польських римо-католицьких єпископів у різних польських дієцезіях можливість відправляти греко-католицьку літургію в римо-католицьких храмах, де є така потреба. Проте зазвичай греко-католицькі священники відмовлялись від цих місць, враховуючи низьке зацікавлення з боку самих вірних греко-католиків. Сьогодні ситуація повернулась і можемо повертатись до попередньої практики. Більше того, без усіляких перешкод, там, де немає греко-католицького душпастирства, вони можуть брати участь в св. Месах і приймати таїнства у римо-католицьких храмах.

Глава єпископату Польщі додав, що невдовзі на зустрічі Конференції єпископату Польщі будуть підготовлені особливі вказівки щодо душпастирства іммігрантів з України, що прибули до Польщі останнім часом.