- Пон, 07/10/2013 - 21:57
ПИТАННЯ: Чи потрібно давати милостиню всім, хто просить?
ВІДПОВІДЬ: Ісус Христос заповів давати милостиню: «Всякому, хто просить у тебе, дай» (Лк. 6,30). У моральному богослов'ї ця заповідь називається «позитивною». Існують заповіді негативні − які забороняють щось (наприклад, «не вбивай») і позитивні − заповідають чинити добро. Негативні заповіді зобов'язують завжди і за будь-яких обставин, вони не допускають винятків. Позитивні ж заповіді теж обов'язкові, але не за будь-яких обставин. Припис давати тому, хто просить, перш за все, відноситься до прихильності серця, але не зобов'язує давати милостиню всім і в кожен момент. Заповідь «давати тому, хто просить» має на увазі передусім життя, засноване на любові, милосерді, навіть якщо це не завжди веде до якогось матеріального дару.
До милостині потрібно підходити з розсудливістю. Іноді милостиня може стати сприянням деяким вадам, а значить, сприянням злу. Про це потрібно пам'ятати, наприклад, коли той, хто просить − жертва наркоманії або алкоголізму. Якщо ж мова йде про людей, непристосованих до життя, то, швидше за все, вони дійсно потребують допомоги і не будуть зловжити отриманим.
У цілому ж заповідь про милостиню означає не тільки внутрішню схильність до допомоги. Кожен християнин покликаний до конкретних справ духовного і матеріального милосердя. Матеріальна милостиня − це не тільки допомога нужденному, який просить особисто нас про милостиню. Це і пожертвування благодійним організаціям, усиновлення на відстані і т. д.
