Чому після карантину католики мають повернутися до живої Євхаристії?
  • Втр, 16/06/2020 - 16:42

Втор 8, 2-3. 14б-16а; Пс 147; 1 Кор 10, 16-17; Йн 6, 51-58

Ісус сказав до юдеїв: “Я – хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє тіло, яке Я віддам для життя світу!” Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: “Як це може Він дати нам їсти своє тіло?” А Ісус сказав їм: “Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя. Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє тіло – справжня пожива, а Моя кров – справжній напій. Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому. Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, – і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки ваші манну їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!

Споживати хліб життя, Тіло і Кров Спасителя, це щось більше, ніж прийняти науку Ісуса Христа. В Старому Завіті можемо зустріти яскраві порівняння, з яких бачимо, що споживання чийогось тіла зовсім не означає прийняття науки тієї особи. Так є, наприклад в Пс 27, 2: Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, – напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть. Також споживання людського тіла було передбачене як покарання за профанацію храму: Тому батьки посеред тебе їстимуть власних дітей, а діти їстимуть своїх батьків. Я вчиню над тобою суд, я пущу ввесь останок твій на всі вітри. 11 Тому – клянусь, як от живу я, – слово Господа Бога: За те, що ти осквернив мою святиню всіма гидотами твоїми й усіма мерзотами твоїми, я теж відкину тебе, і моє око не пожалує, і я не матиму милосердя.

Подібне порівняння можемо прочитати щодо пиття крові. Драматичний образ представляє нам пророк Єзекиїл: Ти ж, сину чоловічий, – так говорить Господь Бог, – скажи усьому птаству пернатому й усім польовим звірям: Збирайтесь, приходьте, сходьтеся звідусіль на мою жертву, що я для вас заріжу, на велику жертву по горах ізраїльських, і їжте м’ясо й пийте кров. 18 М’ясо войовників будете їсти і кров князів землі будете пити – баранів, ягнят, козлів, бичків, усіх годованих у Башані. 19 Ви їстимете сить до наситу, і питимете кров до сп’яніння з моєї жертви, що я для вас заріжу. 20 Ви наїстеся досита за моїм столом кіньми і вершниками, войовниками та всякими вояками, слово Господа Бога. 21 Так я об’явлю мою славу між народами, й усі народи побачать суд мій, що я вчиню, і мою руку, що на них накладу (Єзк 33, 17 – 21)

Додатково потрібно загадати, що споживання будь якої крові було заборонене в Ізраїлі: Хто б то не був, чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що пробувають між вами, що їстиме хоч яку б кров, – я повернусь проти того, що їстиме кров, і викоріню його з-поміж його людей; 11 бо в крові – життя тіла, і я вам дозволив уживати її на жертовнику в покуту за ваші душі, кров бо чинить покуту, оскільки в ній життя. 12 Тим то й сказав я синам Ізраїля: ніхто з-поміж вас не сміє споживати крови, і приходень, що пробуває між вами, не сміє їсти крови (Левіт 17, 10 – 12).

В світлі старозавітних уривків заохочення Ісуса до споживання свого Тіла і своєї Крові, а також обітниця життя вічного пов’язана з цим споживанням виглядає не просто чимсь дивним, але й скандальним. Слухачі Ісуса, здається, не вірять почутому і тому намагаються упевнитися, чи справді Ісус має на увазі те, що говорить… Але все показує, що саме це і має Ісус на увазі! Незважаючи на шок своїх слухачів, Ісус не спростовує своїх слів… Більше того, коли внаслідок цієї промови Ісуса, частина учнів відійде (Йн 6, 66), Ісус не намагатиметься їх затримати. Здається, цієї проблеми не було б, якщо б Ісус говорив у переносному значенні.

Отже йдеться не просто про прийняття Ісусового слова, але усього життя Ісуса і Його особи. Однак в словах Ісуса не йдеться про споживання його земного тіла.

Звідки такий висновок? Тому що Ісус ідентифікує себе з Сином Людським: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя (6, 53). Син Людський – є месіанською постаттю з Книги пророка Даниїла, який помазаний царем і протистоїть чотирьом язичницьким царям, представлених у символах чотирьох звірів (Дан 7,1-18). Відносячи до себе це видіння, Ісус дає виразно зрозуміти, що в Ньому, в Його Пасхальній Тайні, виконується ота месіанська місія Сина Людського. Тому споживання Тіла і Крові Сина Людського має надприродний характер – це участь у смерті, а отже і участь у житті Ісуса Христа Воскреслого!

Маємо справу з парадоксом: Ісус наказує пити Кров Сина Людського по тій самій причині, по якій Старий Завіт забороняє пиття крові, бо в крові – життя. Мова Ісуса в Кафарнаум для слухачів Євангелія є вже свого роду антиципацією Євхаристії. Іншими словами те, що в Синоптичних Євангеліях міститься як опис установлення Євхаристії, у Йоана є описом того, чим є Євхаристія і які її плоди (Мт 26, 26 – 28; Мк 14, 22 – 25; Лк 22, 19 – 20; 1 Кор 11, 23 – 25). По цій причині Євангелист Йоан підкреслює пасхальний контекст самої мови. Оскільки Остання Вечеря була установлена під час пасхальної вечері, Йоан також зазначає на самому початку 6 розділу, що «наближалося єврейське свято Пасхи» (Йн 6, 4).

В цій нелегкій проповіді виражається суть Євхаристії. Не достатньо мені просто прийняти науку Христа. Бо в силу свого гріховного зранення, ми нездатні її виконати. Нам потрібен сам Ісус, Його божественне життя в нас, життя Нового Адама, пасхальна любов у нашому серці, яка і зробить нас здатними любити у Його масштабі! Чому? Звідки? Яким чином? Таку любов може в нас розбудити лише Дух Святий, якого отримуємо приймаючи Тіло і Кров Господа. В одному із найпрекрасніших повчань на тему Євхаристії, енцикліці Ecclesia de Eucharistia, папа св. Йоан Павло ІІ, цитуючи св. Єврема Сирійського, повчає:

Коли в Святому Причасті ми приймаємо Тіло і Кров Христа, Він (Христос) також дає нам свого Духа. Св. Ефрем пише: «Він назвав хліб своїм живим Тілом, наповнив його собою і своїм Духом. (…) А хто їсть його з вірою, той споживає Вогонь і Дух. (…) Візьміть і з’їжте з цього всіспоживайте з тим з Святого Духа. Бо це справді моє Тіло, і хто його споживатиме, буде жити вічно»1.

1 Ecclesia de Eucharistia 17

Отець Роман Лаба OSPPE, директор Всеукраїнського бюро у справах душпастирства родин при Єпископаті України


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць