Той хто має, принаймні, найменше уявлення про те, як відбувається процес канонізації, як працює ватиканська Конгрегація з канонізації, добре знає проголошення святим в Католицькій Церкві дуже рідко відбувається без ускладнень – пише о. д-р. Давор Трибушічь, прес-секретар Загребської Архиєпархії для «Crux».

Але навіть за цими стандартами те що відбувається з канонізацією блаженного кардинала Алоїза Степінца – Загребського Архиєпископа і мученика комуністичного югославського режиму дещо переходить ці межі.

Хорвати-католики бачать Спеінца, як свого національного героя, але серби ненавидять його, приписуючи йому співпрацю з нацистами та звинувачуючи його в антисербських звірствах. 

Погляд ж Вселенських Архиєреїв на особу блаженного Степінца завжди був кардинально протилежним. Так св. Іван Павло ІІ в часі Меси, на якій він проголосив кардинала Степінца блаженним, так охарактеризував його: «він мав силу виступити проти трьох великих зол свого століття: фашизму, нацизму і комунізму».

Папа Бенедикт XVI в часі свого душпатирського візиту в Хорватію так висловився про блаженного кардинала: «Степінац вмів протистояти будь-якій формі тоталітаризму, він був захисником переслідуваних євреїв, православних і будь-кого, хто зазнавав переслідувань. Пізніше в епоху комунізму він виступав як захисних своєї пастви, особливо багатьох священиків, переслідуваних і вбитих».

Степінце вважав небезпечним уряд королівської Югославії, він був персоною нон-ґрата для профашистського режиму ушташів, його ненавиділи югославські комуністи. Всі теперішні звинувачення проти кардинала Степінця ґрунтуються на монтованому політичному процесі проти нього, який був організований комуністичним диктатором Йосипом Брозом Тітом, як помста за те, що бл. Степінац відмовився відділяти Католицьку Церкву в Хорватії від Риму.

Ватиканський постулятор процесу канонізації блаженного Алойза Степінца, завершуючи канонізаційний процес заявив: «Чесноти Степінца сяють як сонце». Окрім цього спеціальна ватиканська медична комісія підтвердила автентичність чуд за заступництвом блаженного кардинал. Тобто, перепон до канонізації ніяких нема.

Незважаючи на це Папа Франциск вирішив пригальмувати проголошення Степінца святим.

Папа ініціював створення спільної комісії між Ватиканом і Сербською православною церквою для перевірки достойності святості кардинала Степінца, для того, щоб усунути у православної сторони сумніви в тому, що Степінац може бути проголошений святим.

Відверто кажучи, це рішення Папи викликало обурення величезної більшості хорватської громадськості. Адже хорвати добре знають жорстоку пропагандистську кампанію проти Степінца, організовану саме Сербською православною церквою, підтриману сербськими політиками, сербською дипломатією та сербськими ЗМІ.

Для прикладу, нещодавно після того як згоріли сербські православні церкви в Нью Йорку та Сіднею, американська щоденна газета New York Post розповсюдила заяву сербських православних духівників проте, що, начебто, спалені церкви – помста хорватів за призупинення канонізації Степінца, відомого, за словами сербських духовних, прихильника нацизму.  

Можна сказати, що спосіб думання Папи Франциска не перестає дивувати. Однак сподіваємося, що змішана ватикансько-сербськоправославна група буде фіналом у довгому шляху до канонізації блаженного Алойза Степінца.