Директор Карітас-Спес Україна: маємо бути максимально ефективними
  • Срд, 23/11/2022 - 21:04
Священик з України брав участь у зустрічі представників Карітасу з різних частин світу, що була присвячена посиленню співпраці та приготуванню до Загальної Асамблеї «Caritas Internationalis».

«Разом. Служити в любові – Посилення нашої братньої співпраці», – на таку тему в Римі 21-22 листопада 2022 р. відбувалася зустріч представників Карітасу з різних частин світу. Вони зібралися для того, щоби замислитися над спільним баченням здійснення гуманітарного служіння та підтримки убогих і найбеззахисніших. Підсумки цієї конференції також ляжуть в основу напрямних для наступної Загальної Асамблеї конфедерації «Caritas Internationalis», що запланована на травень 2023 року.

В коментарі для нашого колеги Сальваторе Чернуціо отець В’ячеслав Гриневич SAC, виконавчий директор Карітас-Спес Україна, який брав участь у конференції, розповів про те, як осередки в Україні реагують на виклики, поставлені війною, беручи до уваги наближення зими.

«На сьогоднішній день ми маємо багато різних програм, за допомогою яких намагаємося максимально ефективно і швидко відповідати на потреби людей. В деяких регіонах ми реалізуємо підтримку переміщених людей – це грошові програми, які мають на меті підтримати людей під час перебування на іншій території. В інших регіонах, деокупованих, де є безпечно, ми можемо повернутися і допомогти людям у відбудові будинків. На сьогоднішній день ми також це реалізуємо: насправді, це прекрасно дивитися у вічі людям, які не хочуть переїжджати, не хочуть покидати будинок, але відбудувати та знайти точку опори, щоб затриматися з дітьми. Далі, ми також маємо кухню для потребуючих, ми робимо продуктові набори, наприклад в Житомирі люди можуть отримати теплу їжу, бо зараз дуже складно з теплом, обігрівом. Але проблема полягає в тому, що ці речі ми можемо запланувати, можемо реалізовувати їх з думкою про пів року, про рік, а якщо взяти, наприклад, деокупований Херсон, то розуміємо, що ми повинні якнайшвидше, наскільки це можливо і безпечно, туди їхати і допомагати людям. Тому що люди не мають води, наприклад, базових речей. Вони беруть воду з річки. І це жахіття. І відчувається брак перспективи, коли воно закінчиться, ти розумієш, що цих територій буде більше деокупованих і, відповідно, більше потреб, а тому мусимо бути максимально ефективними».