Дій Константинопольський преп.св.
  • Чтв, 01/08/2013 - 00:24

Преподобний Дій народився в місті Антіохії Сирійській в кінці IV століття в благочестивій християнській сім'ї. З молодих років він відрізнявся стриманістю, приймав їжу в малій кількості і не кожен день, плоть свою усмиряв чуванням і безперестанними молитвами. За такі подвиги Господь дарував святому Дію безпристрасність і дар чудотворення.

Господь у видінні повелів святому Дію йти до Константинополя і там служити Йому і людям. Святий Дій оселився за містом у відлюдному місці, де люди боялися жити. Преподобний Дій мужньо боровся зі злими духами, що намагалися вигнати його з того місця. Він перемагав їх молитвою і твердою надією на допомогу Божу. Помолившись, святий встромив свій жезл в землю, просячи Господа дати життя сухому ціпку, якщо Йому завгодно, щоб Дій перебував на тому місці. Господь почув молитву Свого угодника: посох дав коріння, почав рости і з часом перетворився на величезний дуб, який довго стояв і після смерті святого Дія.

Навколишні мешканці стали приходити до праведного за порадою, настановою, просили зцілення від душевних і тілесних хвороб. Святий Дій молитвою лікував недуги, а пожертвуване йому роздавав убогим, мандрівникам і хворим.

Поголос про святого Дія дійшов до імператора Теодосія Молодшого. Він прийшов до святого Дія за благословенням разом з Патріархом Константинопольським Аттіком (406-425). Імператор побажав, щоб на місці подвигів святого Дія був споруджений монастир, і дав кошти на його будівництво. Патріарх висвятив преподобного в священичий сан і поставив його ігуменом. Незабаром до святого Дія зібралася численна чернеча братія. Обителі знадобився колодязь. Його рили довго і безуспішно. По молитві преподобного Господь вивів джерело чистої води, яка незабаром наповнила весь колодязь. Одного разу святий, помолившись, воскресив потопельника. Багато інших чудес здійснював Господь через Свого угодника.
У глибокій старості преподобний Дій важко захворів. Він попрощався з братією, причастився Святими Тайнами і лежав, як мертвий. У монастир прибули для поховання Патріарх Аттік і Антіохійський патріарх Олександр, який знаходився в Константинополі. Святий старець несподівано піднявся зі смертного ложа і сказав: «Господь дав мені ще п'ятнадцять років життя». Велика була радість братії.

Святий Дій дійсно прожив ще 15 років, допомагаючи всім радою, настановою, зцілюючи хворих, піклуючись про жебраків і мандрівників. Незадовго до смерті, у вівтарі церкви, йому з'явився світлий чоловік у священицькому одязі і попередив про наступаючий день смерті. Віддавши подяку Господу за сповіщення, святий Дій помер і був похований у монастирі (бл.430р.)

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua