До моїх краян, котрих спіткало догналівське лихо
  • Срд, 12/02/2014 - 22:30

Можна було б не нагадувати суспільству про ще животіючу, мізерну, але з агресивними проявами догналівську секту, яку раз-по-разу покидають задурені особи, якби не вболівання за тих, хто ще залишився в ненависних обіймах чужинців, як головних призвідців україноненависницького угрупування. Але нам  відомо, що загнаний у безвихідь звір є особливо небезпечний. Якраз так поводиться сектантсько-політичне об'єднання. Відчуваючи свою кончину, декілька догналівських адептів без зупину строчать антиукраїнські агітки на захист  ненависної для народу влади на чолі з Януковичем, остаточно розкривши свою суть не як надуманої псевдо християнської секти, а як агресивного угрупування для вирішення деяких політичних замовлень – насамперед спробувати послабити греко-католицький моноліт і  активно пропагувати путінсько-януковицьку геостратегію нового імперського східко - слов'янського об'єднання у так званому Митному Союзі.

Мало тривожить психічно ущербні за своїм змістом численні листи про скинення "уряду УГКЦ", з особливою наполегливістю щодо патріарха Святослава, адресовані своїм покровителям на Банківській (Адміністрації Президента), але викликає турботу не стільки заклики до Януковича, щоб той попросив "Росію і Білорусію про допомогу… інакше Вас випередять окупанти через НАТО (від 02.12.2013р. за підписом Гітюка, інтернет-сторінка "Чотири листи з України), скільки повне мовчання СБУ з цього приводу, коли порушуються конституційні засади цілості держави і провокується міждержавна війна, що є злочином і зрадою Батьківщини.

І  переглядаючи сектантську інтернетписанину, уже не дивуємося на наполягання  на видворення з України посольство США та представників Євросоюзу, на постійному підкресленні того, що Греко-Католицька Церква і зокрема її Глава Святослав "несе відповідальність за організацію путчу проти законної влади", оскільки "євромайдан є могилою народу, він мусить бути розпущений" (04.02.2014р. за підписом Догнала і Гітюка). А далі ще більше. В унісон із розміркуванням на Банковій, як проба на суспільну реакцію, закликають на введення "надзвичайного стану і заборони діяльності деструктивних мас-медіа" (від 02.12.2013р. за підписом Гітюка). Хочу нагадати, що в ніч на 30.11 беркутівці по-хижацьки познущалися над українською молоддю, а догналівські христопродавці у той же час закликають свого покровителя Януковича, до якого постійно звертаються, продовжити криваву розправу над українцями.

Адже Гітюк виголошує, що догналівська секта "молиться за Вас [Януковича –С.П.], щоб Бог дав Вам світло і силу…", вимагають "щоб Ви закликали єпископів УГКЦ відкликати з посади глави УГКЦ Шевчука", а ще звернулися "до Генерального прокурора з вимогою, щоб притягнув Шевчука до кримінальної відповідальності за 600 поранених і 8 мертвих правоохоронців" (30.01.14р. за підписом Гітюка). Народна мудрість очевидна, що кого Бог хоче покарати, то відбирає розум, а з цим совість, честь, самоповагу. Суцільна брехня і безглузді навіювання стають основою психічно неадекватних осіб. А хіба може людина із здоровим глуздом накликати прокляття на Патріарха Київського Патріархату Філарета, за його високу духовну і національно громадянську позицію, яким є відлучений від церкви, чужинець із Чехії, пастух, чи двірник, а може гробокопач Догнал, який возвів себе у патріархи самопридуманого якогось Візантійського вселенського патріархату? Виявляється, що в Україні при сучасному владному режимі, можна, та ще й отримати високе опікунство, коли за вчинені правопорушення (побиття жінки, незаконно перебувати уже два роки на території України при декількох ухвалах суду про його депортацію) і далі, не ховаючись, проповідувати різні нісенітниці, хоч би таку, як скасування Суду Європейського Союзу "як злочинну організацію, гіршу від фашистської системи" (Львів, 15.12.2013, за підписом Догнала і ще декількох іноземців, що незаконно перебувають в Україні).

Глупота        сектантів безмежна, а їхні заяви і повідомлення наскрізь брехливі, а заодно політичні, які аж ніяк не кореспондуються з духовною моральністю, що ще раз підкреслює їх як руйнівне політичне утворення. Звернення до Януковича про усунення Глави УГКЦ Патріарха Святослава хіба може свідчити про хоч якусь компетентність? Свідчить тільки про одне, що Догнал Януковича вважає своїм покровителем і всесильним "батею", хоч Церква йому не підпорядкована. Існуючи давно утворені сектантські об'єднання не домагаються зміни керівників традиційних Церков, а проповідують свої догмати, як своєрідні інтерпретації деяких біблійних канонів і вчень. Посягання на керівництво Церкви відлучених від Церкви осіб, не що інше як політична диверсія, як цілеспрямована дія певних політичних центрів. Якби мета Догнала та інших чужинців була спрямована для служіння Христові, а значить бути переповненим любові до людей, до історії народу, на території якого на тимчасово опинився, то його озлобленість, ба навіть ненависть не була б подібною до Путінсько-Медведівської, чи навіть багатьох осіб із Партії регіонів, разом із своїм лідером. А хіба каригідна  бездіяльність начальника управління міграційної служби у Львівській області полковника Скиби, який у блюзнірському відписі на лист поважних львів’ян, бідкається, що не знає місце  перебування Догнала, а про інших 25 правопорушників законодавства про час і умови перебування на території України із Словаччини і  Чехії, обмовляється, що це справа управління міліції.

Відрадно, що вже інша державна служба потроху виправляє бездіяльність міграційної служби і вже один з ідеологів догналівської секти Обергаузер і декілька псевдомонашок на території України не перебувають. І так нечисельна секта стає щоразу меншою. Люди отямлюються      і соромляться своєї участі у цьому божевільному угрупуванні.

Рідні краяне. Якщо Вас спіткало лихо стати учасником догналівської секти, за Вас моляться у Церквах, просять бога допомогти Вам повернутись до  радісного життя у лоні Української Греко-Католицької Церкви і в середовищі українців з їх увагою і любов'ю до Вас і Ваших рідних. Вам щиро посприяють відновити і внормувати  Вашу психіку і доброзичливу поведінку. Вірю у Ваше щастя!                                                                                                               

Щиро: Павлюк Степан, професор, академік НАН України