«Розум і воля, пов’язані у відповідній гармонії, не дають звести себе протилежним бажанням, що ворожі для добра особи. Водночас сьогодні воля пристосовується до почуттів та емоцій. Рішення приймаються в залежності від того, що приємне та корисне, а розум повинен це визнати. Розум більше не задає напрям для волі, а слідує за нею. Він виправдовує як добре те, чого воля домагається», - про це пише на сторінках польського видання «Gość Niedzielny» о. проф. Роберт Скжипчак.

На думку священника, відсутність гармонії між розумом і волею сьогодні є однією із найбільших проблем душпастирів. «З таким підходом пастир не випереджає стадо, не вказує йому напрямок, а швидше йде за людиною як попутник. Слід уникати накидання будь-чого, а також ставити вимоги. Не враховується мета подорожі, а сам шлях. Людина має йти не так за Ісусом Христом, як за власним призначенням. Не життя пристосовується до істини, а істина пристосовується до життя», - зазначає він.

Догматик вважає, що така ситуація загрожує тим, що віруючий християнин переміниться на секуляризованого гуманіста. «Душпастирство стало узалежненим від психології, соціології, історії та інших сфер, але не від богослів’я, яке підпорядковується основам віри. Прихильники благословення гомосексуальних пар, наприклад, вважають, що оскільки гомосексуальний потяг вважається приємністю і його підтверджує воля, інтелект повинен виправдати це бажання, надаючи аргументи на користь його добра. Так виглядає теперішня спроба відвернення порядку творіння, що походить від Бога», - підсумовує о.проф. Роберт Скжипчак.