Була обезголовлена при імператорі Марку Аврелії  (в 162 р.?) і похована на кладовищі (Coemeterium des Maximus) Максима. У римському Depositio Martyrum вона числиться під 10 липня разом з сімома синами, які також померли мучениками. Це: Януарій, Фелікс, Филип, Сильван, Александр, Віталій, Марциіал, які були поховані в чотирьох різних катакомбах.

Феліцата спочиває поруч з Сільваном, через що виникла легенда, що Феліцата була матір'ю цих сімох братів і разом з ними зазнала мученицької смерті (мабуть, за аналогією з мучеництвом сімох макавейських братів; 2 Макк 7).

У Термах Титуса в Римі була виявлена фреска, що зображає Феліцату та її 7 синів. Феліцата спочатку містилася в римському каноні Меси і була, можливо, за Папи Геласія I (429-496 рр.) витіснена Перпетуєю і Феліцітатою.

Зображувалася зі своїми синами або несучи їх сім голів. З мечем і пальмою.

Покровителька жінок і матерів

День пам'яті разом з синами 10 липня

Джерело: http://catholicencyclopedia.in.ua