Генерал єзуїтів гостро засудив військове втручання в Сирію і закликав до молитви
  • Чтв, 05/09/2013 - 14:25

Генерал Товариства Ісуса о. Адольфо Ніколас дав інтерв’ю Єзуїтській інформаційній службі, в якому гостро засудив і використання хімічної зброї проти мирного населення, і військове втручання зовні в сирійський конфлікт. Пропонуємо читачам переклад цього тексту.

Святіший Отець звернувся до світу зі закликом до миру в Сирії. Яка Ваша думка з цього приводу?

Зазвичай я не коментую міжнародні чи політичні питання. Але у цьому випадку ми зіткнулися зі ситуацією, у якій мовчати не можна. Мушу визнати, що не розумію яким правом США та Франція привласнюють собі право діяти проти якоїсь держави, до того ж, у спосіб, який з певністю збільшить терпіння народу, що вже і так багато натерпівся. Насильство чи насильницькі дії, такі, які зараз готують, можна оправдати тільки як останню спробу і тільки тоді, якщо терпітимуть ті, хто дійсно винен. У випадку, коли йдеться про окрему країну – це просто неможливо і тому неприйнятно. Ми єзуїти на всі 100 відсотків підтримуємо в цьому питанні Святішого Отця і усім серцем прагнемо, щоб оголошена атака на Сирію не відбулася.

Але хіба світ не має обов’язку вчинити щось проти тих, хто зловживає владою проти власного народу, як у цьому випадку, коли влада використовує хімічну зброю в часі конфлікту?

Тут є три аспекти, які потрібно чітко розрізнити. Перш за все – всяке зловживання владою мусимо засудити і відкинути. І тому, з усією повагою до народу США, мушу зазначити, що військове втручання, до якого зараз йдуть приготування, і є власне зловживання владою. США повинні перестати поводитися, як старший брат усіх чотирьох кінців світу. Така поведінка обов’язково призводить до зловживань, насильства та ущемлення прав слабких членів міжнародної спільноти.

Іншим аспектом є те, що якщо було застосування хімічної зброї, все одно залишається обов’язок недвозначно довести цілому світу, що хімічну зброю застосувала та, а не інша сторона. Недостатньо, коли член уряду країни, яка хоче здійснити військове втручання, виносить якийсь вирок у цій справі. Потрібно спочатку довести усьому світу, щоб розвіяти усякий сумнів, щоб увесь світ був певний, що дійсно так сталося. Цієї певності у винуватості тієї чи іншої сторони на сьогоднішній день немає, і тому уже почалися сумніви в тому, що США мають зовсім інакші мотиви для військового втручання в Сирії.

І третім аспектом у цьому питанні є питання середників, які вважають адекватними для покарання зловживання, не можуть бути такими, які жертвам першого зловживання принесуть шкоду, звісно, якщо буде доведено, що перше зловживання відбулося. Досвід минулих років показує, що це практично неможливо (навіть тоді, коли жертви називаємо злагідненим терміном «колатеральна шкода»), і результати збільшують терпіння невинного народу. Тому надзвичайно тривожить факт, що в ім’я справедливості планується напад, який збільшить кількість жертв.

Можливо, Ви занадто гострі стосовно США?

Не думаю. Я ніколи не мав упереджень стосовно цієї великої країни. І зараз співпрацюю з кількома єзуїтами з США, до чиїх думок дослухаюся і чиї думки дуже ціную. Я ніколи не мав  негативних почуттів до США, країни, яку подивляю з багатьох причин. Але те, що мене тривожить, це те, що країна, яку подивляю, стоїть на порозі того, щоб вчинити величезну помилку. Так само я можу сказати і про Францію, країну, яка багато що подарували цивілізації і культурі, а яка на сьогодні перебуває в спокусі, щоб повести людство шляхом варварства, цілком протилежно від того, що було цінностями стількох поколінь французів. Сьогодні ці дві країни об’єднуються довкола надзвичайно неморального рішення, яке викликає лють у стількох країн світу. Не страшний напад сам по собі, страшним є варварство, до якого цей напад веде.

Чим зумовлені такі Ваші думки в цьому моменті?

Тим, що небезпека є саме зараз. Тому Святійший Отець вдався до надзвичайних засобів, щоб окрім усього іншого вказати на важливість теперішнього моменту. Проголошення загально католицького дня посту і молитви 7 вересня за мир у Сирії – це є надзвичайний засіб. І ми в цьому його підтримуємо і єднаємося з ним. Тут варто собі пригадати євангельську ситуацію, коли апостоли не могли визволити хлопця від злого духа, Ісус сказав: «Цей рід виганяється тільки постом та молитвою».  Мені тяжко сприйняти, що країна, яка, принаймні, номінально вважається християнською, перед лицем конфлікту не здатна роздумати про якесь інше рішення, як тільки про військове втручання, і в цей спосіб повести цілий світ знову до закону джунглів.

 

Переклад «Католицький Оглядач»

За матеріалами isusovci.hr