Генеральний Секретар ООН: Папа Франциск допомагає поширювати мир
  • Втр, 17/12/2019 - 17:36

Організація Об'єднаних Націй сподівається на тіснішу співпрацю з Ватиканом. На цьому наголосив Генеральний Секретар ООН Антоніу Ґутерреш в інтерв'ю, записаному з нагоди запланованої зустрічі зі Святішим Отцем у Ватикані.

Незабаром Генеральний Секретар ООН Антоніу Ґутерреш прибуде до Ватикану на зустріч з Папою Франциском. З цієї нагоди він дав інтерв’ю для Vatican News, записане в співпраці з італійською щоденною газетою «La Stampa».

Антоніу Ґутерреш зазначив, що він бажає висловити вдячність Святішому Отцеві за його діяльність. «Його голос є вагомим у питаннях кліматичної кризи, бідності та нерівності, багатосторонності, захисту біженців та мігрантів, роззброєння й багатьох інших важливих питань, – наголосив він. – Своєю працею Папа сприяє досягненню багатьох наших цілей, включаючи Цілі сталого розвитку, боротьбу з кліматичними змінами та поширення культури миру». Ґутерреш додав, що має на меті обговорити зі Святішим Отцем питання про можливості поглиблення співпраці для того, аби будувати мости там, де їх найбільше потребують.

Відмінності – це не загроза

Свобода релігії – це ще одне питання, яке Генеральний Секретар ООН має на меті обговорити з Папою Франциском. «Відмінність – це багатство, а не загроза», – підкреслив він, висловлюючи своє занепокоєння збільшенням кількості осіб, що зазнають приниження, переслідування та нападів тільки задля своєї релігії чи вірування.

“Юдеїв вбивають у синагогах, їхні могили профанують свастиками, мусульман розстрілюють у мечетях, над їхніми релігійними пам’ятками вчиняють акти вандалізму, християн вбивають під час молитви, їхні храми підпалюють.”

– описавши таку трагічну картину, Антоніу Ґутерреш вказав на дві ініціативи, започатковані ООН для вирішення цієї проблеми: з одного боку, це план дій, спрямований на охорону культових об’єктів і забезпечення права на свободу віросповідання, а з іншого – стратегія ООН, спрямована на протидію підбуренню до насильства.

В цьому контексті Генеральний Секретар ООН вказав також на необхідність сприяти громадській злагоді, допомагаючи різним спільнотам відчувати, що їхню ідентичність шанують, аби вони так само ставилися до інших і почували себе вагомою частиною суспільства. Він вказав на велике значення «Документу про загальнолюдське братерство задля світового миру та спільного співжиття», який Папа Франциск та великий імам Аль-Азгар Ахмад Аль-Таїб підписали в лютому цього року.

За його словами, основна частина зусиль для подолання розпалювання насильства повинна спрямовуватись на виховання.

Спільна відповідальність у вирішенні міграційної кризи

Відповідаючи на запитання журналіста стосовно міграційної кризи та можливостей її вирішення, Антоніу Ґутерреш зауважив, що швидкість зростання кількості переміщених осіб перевищує здатність знайти довготривалі рішення. Він вказав на необхідність дотримуватися зобов’язань спільної відповідальності, викладених у «Глобальній угоді щодо безпечної, впорядкованої та регулярної міграції».

“Ми повинні відновити цілісність міжнародного режиму захисту біженців. І мусимо співпрацювати, аби протистояти контрабандистам та злочинцям, що збагачуються за рахунок уразливих людей. Смертельні аварії кораблів не можуть стати новим нормальним явищем.”

– підкреслив Генеральний Секретар ООН, додаючи, що потрібно також вирішувати першопричини, що спонукають людей до цих небезпечних подорожей.

Європейські країни, як він зазначив, повинні виявляти солідарність з такими країнами, як Італія та Греція, що перебувають на передовій цієї кризи.

Зупинити кліматичну кризу – змагання з часом

Наступне запитання журналіста стосувалося 25-ї Конференції ООН щодо кліматичних змін (Cop25), що відбулася в Мадриді (Іспанія) на початку грудня цього року. Антоніу Ґутерреш висловив своє незадоволення результатами Конференції. Він підкреслив, що докладає всіх зусиль для того, аби наступного 2020 року всі країни зобов’язалися зробити все необхідне, щоб досягнути вуглецевий нейтралітет у 2050 році та не допустити збільшення температури більше ніж на 1,5 градуса.

“Кліматична криза – це змагання з часом за виживання нашої цивілізації.”

– наголосив Генеральний Секретар ООН, додаючи, що для вирішення цієї проблеми повинні співпрацювати всі країни.

Небезпека ядерного виміру регіональної напруги

Далі журналіст запитав Генерального Секретаря ООН, чи, на його думку, існує небезпека нової гонки озброєнь у контексті припинення в серпні цього року дії Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, що був прийнятий між США та СРСР у 1987 році.

Антоніу Ґутерреш зауважив, що під час «холодної війни» існували механізми обмеження ризику ядерного протистояння та була створена основа для роззброєння. Ці механізми, за його словами, діяли, що призвело до значного скорочення ядерних арсеналів.

“Я дуже стурбований тим, що ця важлива для нашої колективної безпеки схема, робить кроки назад.”

– наголосив він, вказуючи на дедалі зростаючу небезпеку ядерного виміру регіональної напруги, як, наприклад, у Північно-Східній Азії та на Близькому Сході.

Генсекретар ООН вказав на надзвичайну важливість того, аби ядерне роззброєння знову стало пріоритетом на порядку денному в міжнародних програмах. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), як він зазначив, повинен зберігати свій статус основної опори для глобального порядку.

Ще один виклик, який, на думку Ґутерреша, може викликати нові конфлікти, пов’язаний з розвитком технології, а зокрема, з кібератаками, що підривають взаємну довіру держав. У цьому контексті він наголосив також, що «автономна зброя, яка могла б мати владу вбивати без втручання людини, є політично неприйнятною та морально гідний презирства».

Назустріч відзначенню ювілею

Пригадуючи про 75-річний ювілей ООН, який відзначатиметься наступного року, Генсекретар організації зазначив, що вони мають намір залучити представників різних сфер життя та різного віку з усього світу до обговорень стосовно того, як має виглядати ООН до свого 100-річчя. Він підкреслив, що особлива увага приділятиметься молоді та тим, чиїх голосів не чути, аби дізнатися про те, як вони бачать світ, що розвивається, та яким чином Організація Об'єднаних Націй може підтримати їх у побудові майбутнього.