“Геройське служіння життю”: 5 тез про трансплантацію органів з позиції УГКЦ
  • Птн, 16/09/2022 - 12:09

Референтура у справах душпастирства охорони здоров’я ЛА УГКЦ підготувала інструкцію для отців і вірян, які потребують допомоги у прийнятті рішення про пересадку органів. Рекомендації базуються на морально-етичному вченні Католицької Церкви про трансплантацію.

“З трансплантацією в медицині пов’язані великі надії на майбутнє, зокрема служіння людському здоров’ю і життю. І для цього необхідно плекати культуру солідарності і дарування. Дарування органів з метою їх трансплантації має високу етичну цінність : воно є особистим геройським служінням життю”, – переконаний референт у справах душпастирства охорони здоров’я ЛА УГКЦ о. Тарас Гадомський.

Експерти Львівської Архиєпархії УГКЦ з біоетики підготували невеличку інструкцію, яка допоможе священникам відповісти на запитання своїх парафіян і допоможе розвіяти міфи про дарування органів. Ось 5 тез з інструкції, яка може допомогти кожному, хто постав перед цим непростим вибором:

1. Людина є єдністю тіла і душі. Хоча духовний компонент відмінний від тілесного, вони є нероздільними. Людина виражає себе через тіло. Тому тіло не є набором органів, але частиною особи.

2. Трансплантація є безкорисливим даром від однієї особи іншій. Лише в такий спосіб можна виправдати ризик для життя і цілісність організму. Отже, дарування органів для трансплантації, має високу етичну цінність, будучи геройським служінням життю.

3. Цей вид лікування передбачає наступні етичні критерії:

нешкідливість і пропорційність – тобто при заборі органа донор легко перенесе заподіяну йому шкоду і матиме гарантію повноцінного життя у майбутньому, він повідомлений про всі ризики. А в реципієнта (людини, яка отримає орган) відбудеться очікуване пропорційне покращення життя;

свобода і безкоштовність – жест дарування має бути результатом свобідного вибору і виявом почуття солідарності, виключаючи будь-який примус.

4. У випадку забору органів від померлого донора чи людини, яка має травми, несумісні з життям, медичний працівник несе професійну відповідальність за підтвердження факту смерті (підтвердження смерті мозку).

5. Однією з умов трансплантації є особиста згода померлої особи, яку вона дала за життя, або згода її рідних.