Проповідь Блаженнішого Святослава (Шевчука) на свято Стрітення Господнього (повний текст)

«Світильник для стіп моїх і світло для стежок моїх».

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь. Слава Ісусу Христу!

Преподобні всечесні отці, преподобні брати і сестри в монашестві, дорогі в Христі брати і сестри. Сьогодні ми святкуємо свято Стрітення Господнього ¬– свято, яке в центр уваги Церкви ставить подію, яка завершує євангельську розповідь про народження Ісуса Христа. Сьогодні до єрусалимського храму приходить Пречиста Діва Марія і обручник Йосиф. На руках Богородиці ми бачимо 40-денного нашого Спасителя. Можна сказати, що сьогодні до храму Пресвяту родину привів Закон Господній. Тому що, згідно Божого Закону, на згадку про спасіння усіх первенців Ізраїля під час виходу Ізраїля з Єгипту, кожен первенець був богопосвяченою особою. Для того, щоб батьки могли втішатися присутністю цієї дитини, яка є Божою власністю, вони повинні були принести Богові жертву на 40-й день після народження цієї дитини.

Закон Божий у Старому Завіті часом називається «світильником», тому що той, хто виконує Божий Закон, навіть тоді, коли, можливо, ходить серед темряви цього світу, може, навіть до кінця не розуміє усієї глибини цього Закону, має світильник у своїх руках і ніколи не заблукає у тому світі. Але сьогодні ми бачимо, що тим світильником є постать Пречистої Діви Марії. Тому що вона тримає сьогодні у своїх руках у Божому храмі Того, хто є не світильником, але Світлом. Згодом Христос сам скаже про себе: «Я є Світло світу. Хто ходить за Мною, той не блукає у темряві, але має світло життя».

Сьогодні те Світло у храмі побачив праведний Симеон. Він не просто побачив те Світло, але прийняв Його на свої руки. Він готувався перейти від того світу до світу темряви, як колись вважалося у Старому Завіті. Вважалося, що той, хто помирав, відходив у місце, де спочивають усопші, не бачачи більше Божого світла. Але він сьогодні радується, тому що бачить, що те Світло просвічує усіх людей. Його серце сьогодні повне радості і надії, тому що те Боже Світло є Божим Життям, яке оживляє усіх. І він вже не боїться відходу з цього світу. Чому? Тому що на своїх руках він тримає Життя, над Яким не власна уже смерть. Він з тим світильником може іти навіть у країну темряви. Як каже псалмоспівець Давид: «Якщо би я пішов навіть у країну темряви, то я не боюся зла, бо Ти зі мною єси». Богородиця сьогодні є тою, яка є світильником, що подає Світло світові, подає радість тим, які блукають у темряві, просвічує душі усіх, які шукають Бога і питають якою дорогою нам іти у тому земному житті.

«Закон Твій – світильник для стіп моїх».

У це свято Стрітення наша Церква святкує особливий День богопосвячених осіб, тих, які відійшли від того світу для того, щоби стати світильником для того світу, тих, які живуть своє життя відповідно до Божого Закону, який втілюють у своєму житті. Це ті особи, яких ми звикли називати монашеством. Як ми сьогодні хочемо себе запитати, яка роль і місце монашества в житті Христової Церкві, давайте приглянемося ближче до сьогоднішньої події, яку святкуємо у цей день. Пречиста Діва Марія є ця богопосвячена особа, є тим світильником, яка тримає на руках Єдиного Святого, не просто свого первенця, але Єдинородного Сина Божого, Того, Якого вона воплотила у своєму тілі і дала Йому своє власне життя, а сьогодні приносить Його у храм. Але пригляньмося, вона сьогодні робить дуже цікавий жест: вона сьогодні не просто тримає Сина Божого, Світло світу, у своїх руках, вона Його передає.

Симеон, зближаючись до Пречистої Діви Марії, не просто бачить світло, як ми вже сказали, він отримує світло від неї, а разом з ним отримує надію і розуміння того, куди він прямує у своєму житті.

Можемо сказати, що богопосвячена особа, особа, яка живе монашим життям, передає спасіння світу, передає кожному з нас світло Божого Слова і Закону. Але ще більше, богопосвячена особа в Церкві сьогодні кожному передає можливість особисто зустріти живого Христа, який присутній сьогодні у храмі так, як Він був присутній у храмі тоді, коли Симеон і пророчиця Анна отримали Його з рук Пречистої Діви Марії. Особа, яка посвячує своє життя Богові, стає світильником, з якого світить усім нам Христове світло життя.

«Закон Твій – світильник для стіп моїх і світло для стежок моїх».

Недаремно у цей день ми, за звичаєм, посвячуємо світильники, посвячуємо свічки. Це є дуже глибокий символ сьогоднішнього свята. Тому що, в ширшому значенні, богопосвяченою особою є кожен християнин. Бо кожен із нас повинен втілити у своє життя Божі Заповіді. Кожен із нас, коли повинен зробити якесь важливе життєве рішення, повинен мати в руках світильник Божого Слова і Його Закону. Але, щоби впевнено знати куди йти, побачити мету свого життя, слід зустріти живого Бога, який подається йому в руки.

Сьогодні, можливо як ніколи, люди дивляться на Церкву для того, щоб побачити світло, побачити якусь надію. Бо як часто фотографії з міста Києва, які сьогодні по цілому світі розходяться, сповнені темряви, неспокою, непевністю, породжують запитання: куди ж ми йдемо, яку дорогу нам обрати, де нам знайти той світильник, який поведе нас правильною дорогою, з якої ми не повинні ніколи сходити, але якою повинні завжди йти? Сьогодні ми можемо сказати, що тим світлом є Боже Слово, його правда вічна. Хто тримає в руках той світильник Божого Закону, ніколи не помилиться і, прямуючи до високої мети, буде іти завжди шляхетною, праведною, світлою дорогою. А життя християнина повинне просвітити і те місто, і ту країну, і той народ, в якому він живе, тому що християнин повинен посвідчити Богові світло Божого Євангелія, того Христового життя, яким він сповнився у святому храмі.

Нехай Пречиста Діва Марія, яка сьогодні передає Христа Симеонові, передасть Його кожному з вас. Приступивши до Святого Причастя, ви сьогодні отримаєте у своє життя живого Бога, Який є Світлом світу. Нехай вона зробить нас посвяченим Богові Божим народом, який буде ходити Його стежками і у Його світлі побачить світло вічного життя. Амінь.

Слава Ісусу Христу!

Джерело: http://headugcc.info