За словами проповідника, сьогоднішня неділя, відповідно до ритмів нашого літургійно-духовного життя, називається неділею перед Богоявленням. Цього тижня ми святкуватимемо велике свято — Хрещення нашого Господа в ріці Йордані — Богоявлення.

Ми чуємо сьогодні голос вопіющого в пустині: «Готуйте дорогу Господеві».

 

 

«І Марко наголошує, — зазначив Предстоятель, — що це слова пророка Ісаї (Іс. 40,3), які перегукуються з пророком Малахією (Мл. 3, 1). Що мав на увазі Ісая, коли говорив про голос, який кличе в пустелі? Які дороги треба було готувати? Про яку дорогу Господеві говорить Іван? Коли ми заглибимося в мову старозавітних пророків, то побачимо, що голос, який кликав у пустині, сповіщав Ізраїлеві закінчення епохи знищення, часу руйнування, закінчення періоду рабства і неволі. Бо що сповіщає оцей благовісник? Про що кричить у пустелі носій Доброї новини? Він звіщає про те, що впав Вавилон, який поневолював, нищив, депортував, був рабством для цілих поколінь ізраїльського народу. І ось він лежить знищений».

Та дорога Господня, продовжив духовний лідер, про яку ми сьогодні чуємо, — дорога від рабства до свободи через пустелю, як це було за часів визволення Ізраїля із єгипетської неволі. Починається нова епоха, — епоха відбудови, епоха нового життя для Божого народу на своїй, рідній землі.

На переконання Блаженнішого Святослав, слово про закінчення періоду знищення, слово про щось добре, нове, яке сьогодні чуємо у Христовому Євангелії, по-особливому відлунює у серцях українців.

«Можливо, — роздумає він, — ми б так глибоко цього слова Божого не розуміли ще рік чи два тому. Ми в Україні сьогодні так потребуємо благовісника про те, що війна закінчиться, що нарешті період знищення добігає кінця. Ми так потребуємо підготування до нової дійсності — України після війни. Нині, як ніколи раніше, розуміємо, що так, як ми жили дотепер, далі жити неможливо».