Зокрема любов до Батьківщини. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у щоденному воєнному зверненні у 257-й день війни росії проти України.

Предстоятель зазначив, що вчора ворог атакував масованим ударом Сумщину, а цієї ночі — Нікопольщину, що на Дніпропетровщині. Страждає і наша столиця — Київ. Містян попереджають про екстрені відключення електроенергії. Блаженніший Святослав закликав усіх вірян, де б вони не були, наближати день перемоги України молитвою, працею та власною жертвою. День, коли наша свобода і гідність засяє на цілий світ.

У цей день Патріарх продовжив роздуми над тим, як нам в Україні чи поза її межами лікувати рани українського народу. «Перемогти хворобу — означає перемогти її причину. Як нам правильно співпрацювати з Богом, медиком, лікарем? Є три засади для того, щоб хворий міг стати здоровим. Перше — не соромитися власної рани чи хвороби. Друге — усвідомити те, що мені сталося, що я переживаю. А відтак не соромитися просити помочі, бо зазвичай хворий сам себе вилікувати не може», — сказав архиєрей.

На його думку, багатьом зраненим війною потрібен психологічний та духовний супровід, щоб повернутися до мирного життя. Варто усвідомити, що всі ми так чи інакше є зранені і потребуємо певної допомоги, щоб перебороти свої внутрішні тривоги. Та ця потреба помочі не повинна нас соромити.

Війна пробуджує невимовний біль через втрати, страх за життя і майбутнє. Але рука Господа-Цілителя нас торкає, а мистецтво вправного психолога чи лікаря є нам до допомоги.

«Ми повинні вчитися, не соромитися визнати, якщо чогось не знаємо, — наголосив Блаженніший Святослав. — Учитися, щоб ставати мудрішими і сильнішими. І тоді Господь нам подарує мудрість, силу, а відтак благодать Духа Святого. Ту справжню силу, яка повертає цілісність людської істоти і гармонію душі, духа і тіла».

«Вслухаймося в слова праведного митрополита Андрея про любов до Батьківщини, які, як на мене, допоможуть нам зцілити багато народних ран. Митрополит каже нам так: „Після любові до Бога і родини повинна бути любов до свого українського народу і Батьківщини. Зі своїм народом та Батьківщиною ти зв’язаний не тільки спільною вірою, що її вважаємо найбільшим добром, і святим обрядом, яким дорожимо, але ще й спільною мовою та звичаями. Ми зв’язані тією землицею святою, на якій проживаємо. Ми зв’язані з цілою віковою минувшиною, і спільною українською кров’ю, і спільним добром, а також спільним нашим майбутнім. Ми зв’язані і спільним бажанням та потребами. Спільними терпіннями і злиднями“», — процитував Блаженніший Святослав.

Департамент інформації УГКЦ