Святкувати Різдво Христове – це разом з Авраамом, Ісааком та Яковом пережити вершину плідності нашої віри у Христа, який приходить, щоб народитися в моєму житті. Святкувати Різдво – це долучитися і продовжити генеалогію Ісуса Христа в сучасному нам людстві, його радощах та смутках, його звичаях та інтелектуальних пошуках, культурі та мистецтві. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді в неділю перед Різдвом Христовим, Святих отців.

У проповіді Глава УГКЦ зауважив, що неділя Святих отців є останньою перед Різдвом Христовим. Апостольське і євангельське читання цієї неділі проголошує про завершення часу очікування та приходу повноти часів.

«У священних текстах цієї неділі, – сказав Глава Церкви, – ми бачимо немовби дві лінії руху людства до повноти часів».

Одну лінію, за його словами, вимальовує апостольське читання, що відкриває у динаміці наростання взаємини між Богом і людиною. У цих взаєминах зображено рух від ідолопоклонства до пізнання єдиного та істинного Бога. І ця генеалогія віри як дозрівання у стосунку між Богом і людиною веде до повноти – єднання Бога і людини, народження Бога в людському тілі.

«Зрілість стосунку робить родовід Ісуса Христа плідним. Саме тому його початком євангелист Матей називає народження Ісаака, який є сином Авраама за Божою обітницею», – зазначив Блаженніший Святослав.

Повнота зрілості стосунку між людиною і Богом, за його словами, є метою, до якої Господь скеровував усе людство через плідність у вірі отців Старого Завіту.

«Цікаво, що та сама динаміка ставлення до Бога і Його обітниць розкривається сьогодні в історії Йосифа Обручника як безпосередній контекст підготування до Різдва Христового. Праведний Йосиф пройшов той самий шлях дозрівання і плідності у вірі, про який ми чуємо сьогодні на прикладі старозавітних отців», – зауважив Отець і Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав закликав вірних запитати себе, що означає тепер святкувати Різдво Христове.

Глава Церкви зауважив, що слово «святкувати» має сьогодні приземлене і часто навіть порожнє значення, зводиться до організації «різдвяних вечірок».

«Святий Максим Ісповідник навчає, що Господь повсякчасно продовжує здійснювати таїнство воплочення в Тілі своєї Церкви, і вершиною такого святкування є причастя Святого Тіла і Крові нашого Спасителя на різдвяній Божественній Літургії, коли ми особисто можемо долучитися до вселенської, космічної прослави новонародженого Спасителя і заспівати: "Небо і земля нині торжествують"», – пояснив Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав наголосив, що ми так довго готуємося до Різдва, бо, як люди, потребуємо сповнення часу – повноти часу дозрівання від відчуження і скептицизму до слухання і довіри, від зосередженості на собі до відкритості до Бога та Його Слова.

«Це ми потребуємо дозріти до того, щоб поєднатися з нашим Богом і Спасителем у Святих Таїнствах Сповіді і Євхаристії. Це ми потребуємо повноти часу для молитви і посту, щоб почути голос не ангела, а Святого Духа, який відкриє наші очі і дасть нам можливість побачити Творця, присутнього у своєму створінні, Джерело Премудрості серед невчених пастушків, Всесильного у безпомічному новонародженому, Бога Предвічного, що прийшов із небес, щоб спасти люд свій весь. Це ми, люди, потребуємо сповнення часу побачити, почути – і утішитися!» – підкреслив Глава УГКЦ.