Гомеопатичні засоби: неефективність доведена

Національна рада з охорони здоров’я і медичних досліджень Австралії (National Health and Medical Research Council, NHMRC) зробила висновок, заснований на аналізі матеріалів щодо визначення ефективності гомеопатичних засобів: немає таких хвороб, для яких була б доведена ефективність гомеопатії.

Гомеопатичні засоби не повинні застосовуватися для лікування хронічних, важких хвороб або станів, які можуть стати важкими. Пацієнти, застосовуючи гомеопатію і відмовляючись від лікування, безпека та ефективність якого доведена, піддають ризику своє здоров’я. Проконсультуйтеся з лікарем, якщо ви плануєте приймати гомеопатичні засоби. Якщо ви приймаєте гомеопатичні засоби, повідомте про це лікаря і приймайте призначені ним (лікарем) препарати.

Національна науково-дослідницька рада з охорони здоров’я і медичних досліджень Австралії сподівається, що громадськості будуть запропоновані методи лікування і терапії, засновані на найкращих з наявних доказів.

Гомеопатія

Гомеопатія – тип комплементарної та альтернативної медицини, заснований на двох принципах:

– речовини, які можуть викликати захворювання або симптоми у здорової людини, в малих дозах ведуть до протилежної дії – усувають (лікувати) даний симптом;
– молекули в дуже сильно розведених розчинах зберігають пам’ять вихідної речовини.

NHMRC проаналізував наявні докази ефективності гомеопатичних засобів при лікуванні ряду захворювань.

Ця оцінка заснована на:

• аналізі опублікованих систематичних оглядів незалежною організацією;

• незалежній оцінці матеріалів, наданих зацікавленими гомеопатичними організаціями та громадськістю;

• аналізі клінічних настанов і звітів по гомеопатії державних організацій, опублікованих в інших країнах.

При оцінці доказів використовували стандартизовані, визнані методи оцінки якості, надійності доказів, а також враховували наявність або відсутність ефекту від терапії при лікуванні даного захворювання.

Дослідження було проведено під контролем Робочого комітету з гомеопатії, створеного NHMRC, учасники якого мають досвід роботи в галузі доказової медицини, дизайну досліджень, а також досліджень в області комплементарної та альтернативної медицини. Робочий комітет з Гомеопатії повідомив, як слід інтерпретувати докази: лікування вважається ефективним, якщо воно призводить до поліпшення стану здоров’я пацієнта і не є наслідком ефекту плацебо, повинні бути докази того, що поліпшення відбулося не через якусь випадковість, тому результати повинні зберігатися (бути однаковими) у кількох дослідженнях.

Для аналізу були відібрані систематичні огляди, присвячені визначенню ефективності гомеопатії при лікуванні ряду захворювань. Були відібрані 57 систематичних оглядів, які містили 176 окремих досліджень. Враховували дані тих досліджень, в яких поряд з групою пацієнтів, що приймають гомеопатичні засоби, була ще одна контрольна група, яка не отримувала їх (контрольовані дослідження). Для кожної хвороби рецензенти оцінювали якість систематичних оглядів з використанням міжнародних стандартів і методів.

Використовуючи отриману інформацію з систематичних оглядів, рецензенти також оцінили якість кожного окремого дослідження, кількість учасників, врахували чинники, які могли б вплинути на результати досліджень на користь гомеопатії, плацебо або іншого лікування.

NHMRC були надані додаткові матеріали зацікавленими гомеопатичними групами (різними асоціаціями по гомеопатії різних країн) та громадськістю. У випадку, якщо клінічне захворювання вже було розглянуто в систематичному огляді, то результати наданих матеріалів порівнювали з висновками огляду для визначення їх відповідності. Інформація про клінічні захворювання, які не були розглянуті в огляді, була оцінена в наданих матеріалах по дизайну та обсягу досліджень, наявності систематичних помилок, що дозволило зробити висновок про ефективність чи неефективність проведеного лікування гомеопатичними засобами.

Результати

Внаслідок дослідження на людях не було надійних доказів того, що гомеопатія була ефективною для лікування ряду захворювань. Не було якісного, добре організованого дослідження з достатньою кількістю учасників для того, щоб отримати результати, які б повідомляли, що або гомеопатія спричинила до значнішого покращення здоровʼя, ніж плацебо, або спричинила покращення здоровʼя на рівні, відповідному до іншого лікування.

Щодо деяких хворіб дослідження показали, що гомеопатія була не більш ефективною від плацебо. Щодо інших хворіб були проведені неякісні дослідження, які повідомили, що гомеопатія була більш ефективною, ніж плацебо чи такою ж ефективною, як інше лікування. Однак, враховуючи їх обмеження, ці дослідження не були надійними для того, щоб робити висновки щодо того чи є гомеопатія ефективною. Для решти хворіб було неможливо зробити будь-які висновки щодо того чи гомеопатія була ефективною, чи ні, оскільки не було достатньо доказів.