«Гроші − це не єдиний спосіб, щоб чинити милосердя!» − кілька тез про Церкву і благодійність
  • Срд, 27/12/2017 - 10:21

Що означає благодійність для українців? Чи готові ми жертвувати свої кошти та час для потребуючих? Відповіді на ці та інші запитання шукали у програмі «Відкрита Церква. Діалоги» у розмові з о. Тарасом Миляном, директором Фундації духовного відродження Львівської архиєпархії.

Українці хочуть робити добро! Проте вони хочуть знати як це добро діє та активно брати участь в процесі. Багато молодих хлопців і дівчат намагаються «доторкнутися» до того, кому допомагають.
 

  • Гроші − це не єдиний спосіб, щоб чинити благодійність. Час є найціннішим, що ми маємо. Він вартісніший від грошей. Тому, присвячуючи свій час добрій справі, ми насправді даємо значно більше від тих, хто виділяє кошти.
     
  • Не варто давати іншим непотрібні речі. Якщо вони непотрібні для мене, то чи будуть вони потрібні іншому? Можливо, є речі, які ми не використовуємо, і тоді, це справді варто віддати тому, хто потребує.
     
  • Є багато дітей навколо нас, які живуть в неблагополучних родинах, де батьки не можуть, чи не хочуть ними опікуватися. Не обов'язково чекати свята Миколая, щоб їм допомогти. Треба бути «миколаями» на цілий рік.
     
  • Найкраща допомога людям, яким не знаєш як допомогти − це поручати їх Богові і молитися за них.
     
  • Завдання Церкви − благовістити та голосити Євангеліє. Якщо священик піде в бізнес, то він перестане бути священиком. Він має об’єднувати людей, допомогти зустрітися тому, хто має − з тим, хто потребує.
     
  • Будь-які пожертви слід приймати з розумом. Потрібно вважати, щоб жертводавець не використав нас для злих цілей і ми не стали його «рабами».
     
  • Є чимало освітніх, культурних, духовних сфер, які не можуть cамі заробляти. Проте потрібно розуміти, що ті люди, які користуються цими сферами і підтримують їх, вкладають у власний розвиток.
     
  • Українці дуже щедрі і досвід Фундації духовного відродження це підтверджує. За п’ять років діяльності ми не отримали жодного гранту від закордонних допомогових організацій. Все, що робимо – це за кошти українців з цілого світу!
     
  • Традиція бути меценатом має передаватися, насамперед, від батьків, а не від держави. Ми маємо надіятися на себе і об’єднуватися, щоб разом зміцнювати державу.
     
  • У свідомості молодих українців зараз закладено не просто бути мільйонером, а жити достойно! Є сьогодні заможні люди, які розуміють, що мають вкладати в освіту, у виховання, або в щось нове, яке згодом принесе свій плід.
  •