ХОР «ПОКРОВ»: ЧВЕРТЬ ВІКУ СПІВАЮЧИ БОГУ
  • Птн, 14/09/2018 - 23:18

«Хто співає – двічі молиться»

Св. Августин

 

Нещодавно в приміщенні українського парафіяльного дому в Мюнхені відбулась неординарна подія – презентація компакт-диска з відеозаписом трьох різдвяних концертів катедрального хору «Покров» греко-католицької парафії Покрова Пресвятої Богородиці і св. Апостола Андрeя Первозванного під керівництвом його засновника й довголітнього диригента Станіслава Чуєнка.

Презентація відбулась в присутності невеликої кількості людей, зате в доволі невимушеній і затишній, ледь не родинній, атмосфері. Неординарність цієї події полягала не стільки в презентації диску, як в тому, що він став заслуженим вінцем, відзнакою і наче печаткою-ствердженням успіху хору на чолі з його диригентом. Вихід у світ диска – це лише невеличка видима вершина айсберга, за якою криється гора праці, великих зусиль, старань, а часом розчарувань і піднесень як хористів, так і їх керівника. Останнього – особливою мірою. А оскільки хор «Покров» – це здебільшого не професійний, а аматорський колектив, в якому лише кілька хористів мають музичну освіту і є музикальними професіоналами, то поява (вже другого) професійного запису свідчить про його неабиякий успіх.

На платівку було записано відео трьох різдвяних концертів хору «Покров», які відбулися ще в листопаді-грудні 2017 та в січні 2018 року в Мюнхені під керівництвом диригента Станіслава Чуєнка. Перший концерт пройшов у євангельсько-лютеранській церкві Христа Спасителя (Erlöserkirche), на якому прозвучали літургійні й різдвяні твори не лише у виконанні хору, а й сформованого кілька років тому жіночого ансамблю. Крім того, повний храм присутніх гостей мав змогу насолоджуватись твором Станіслава Чуєнка «Українська фантазія» в його ж виконанні на скрипці, в оригінальному поєднанні тонких звуків скрипки та величності орга́ну.

А другий виступ став почесним для хору, оскільки відбувся на запрошення Міністерства освіти і культури федеральної землі Баварія (Німеччина) в рамках щорічної культурної різдвяної програми громади міста Мюнхен в його самісінькому серці – на Марієнпляц (Марійська площа), на балконі знаменитої міської ратуші. Це був особливий виступ, який хористи пам’ятатимуть завше… Спочатку на площі гудів звичний ярмарковий гамір, та з представленням виступу представницею міської ратуші він почав затихати, і ярмарковий люд з цікавістю звернув свої погляди на балкон, з якого зазвучали чудові українські колядки, серед яких окремо хочеться виділити виконання вдало перекладеної німецькою мовою колядки В. Барвінського «Небо і земля» (аранжування М. Ґріля і С. Чуєнка). Щедрі оплески й вигуки учасників ярмарку стали справжньою нагородою за виступ хору, який для нього став історичним.

Третій – завершальний – концерт був проведений в рідному для хору місці – катедральному храмі української греко-католицької парафії Покрова Пресвятої Богородиці і св. Апостола Андрeя Первозванного в Мюнхені. Завершальний, тому що це був, на жаль, останній концерт у такому складі – під керівництвом довголітнього диригента «Покрову» Станіслава Чуєнка, у зв’язку із закінченням його трудової каденції. Тому, завдяки світлій різдвяній тематиці, концерт був радісним, але через свій прощальний характер до сердець хористів і глядачів закрадався й смуток…

2018 рік був особливим для української греко-католицької парафії в Мюнхені і його хору, оскільки цього року співпали два визначні ювілеї: 25-річчя існування хору «Покров» під керівництвом диригента Станіслава Чуєнка та 50-річчя його творчої музичної діяльності, які були урочисто відзначені в приміщенні парафіяльного дому.

Українській громаді Мюнхена (і не тільки) вже добре відомі тих 25 років діяльності хору «Покров», котрий, попри деякі скептичні прогнози серед парафіяльної громади, завдяки його тихій, але послідовній наполегливій праці досить невдовзі продемонстрував протилежне: організований хор української громади може існувати! І це він не раз доводив гідним супроводом літургійних відправ, виконанням духовних, а принагідно і народних творів. Більше того, хор зайняв одне з чільних місць серед подібних колективів українських громад не лише в Німеччині, а й у всій Європі. Виступи аматорського церковного хору часом відзначалися досить високим рівнем, який можна порівняти з професійним. Його часто запрошували на різні культурні заходи не лише українські, а й німецькі організатори в різних містах Німеччини. Також, хор або його частина побували і за її межами: у Франції, Австрії, Бельгії, Італії (в Римі – двічі), в далекій китайській провінції Тайвань (за участю октету солістів хору)… Крім того, колядки хору звучали і в записі, і наживо на Баварському радіо; Ватиканське радіо транслювало цілу великодню Утреню хору, інтерв’ю диригента з записами хору звучали на львівському радіо і телебаченні (на українському телеканалі 1+1, на 5-му каналі УТ); різдвяну програму хору почули українські слухачі в Піттсбурзі (США), австралійське радіо і преса також неодноразово подавали інформацію про виступи хору. Про діяльність хору повідомляли й інші інформаційні ресурси, зокрема, газета «Зюддойче цайтунґ» (Süddeutsche Zeitung), бельгійські і тайванські газети, та й, звичайно, наш рідний «Християнський голос», який часто писав про успіхи хору.

Отож, хор «Покров» став невід’ємним представницьким колективом і візиткою не лише катедрального храму українців Мюнхена, а й всієї української громади в німецькій Баварії. Тепер важко уявити зараз уже чималу українську громаду без хору.

Тут варто згадати декількох осіб, яким хор завдячує своє існування, свій розвиток та майстерність: співзасновники – дяк катедрального храму Андрій Несмачний, якому належить ідея створення хору, диригент Станіслав Чуєнко і тодішній парох о. Мирон Мольчко; світлої пам’яті єп. Платон Корниляк, а також теперішній екзарх українців у Німеччині та Скандинавії єп. Петро Крик; о. Любомир Федорак, який зробив великий внесок в збереження і розвиток хору, а також теперішній адміністратор храму о. Володимир Війтович; ровесники хору, які поповнили його лави від самого заснування – Марія Бочан, Надія і Ольга Галабурди, Лідія Головата, Дарія Сімків; солісти – Василь Біль (співак Баварської опери), Олександр Гайдек… Та це лише кілька імен, бо кожен хорист є дуже важливим для творення гармонійного звучання хору, кожен є його будівником.

Та попри зазначені вище успіхи хору, не можна оминути увагою самого диригента Станіслава Чуєнка, без якого це все не було б можливим. Щоб досягти високого результату, необхідне вміння, досвід і старання керівника.

Символічно, що відзначення 25-річчя хору 2018 року під керівництвом Станіслава Чуєнка співпало з його особистим ювілеєм – 50-річчям творчої музичної діяльності. Тому обидва ювілеї були об’єднані в одне святкування. Цікаво, що для багатьох українців афішування 50-річного мистецького ювілею диригента стало великою несподіванкою, оскільки та попередня 25-річна половина його діяльності була їм зовсім невідомою… І лише на святкуванні, коли представники хору показали відеопрезентацію про музичну діяльність диригента, закриту завісу в біографії шановного ювіляра було привідкрито.

…Молодий, скромний студент-скрипаль зі Львова, виступ якого вразив викладача-професора своєю майстерністю; професійний музикант з досвідом виконавської і керівної діяльності в філармоніях Львова і Луцька, створення і керування кількома ансамблями: «Львів», легендарного «Світязя» (солістом якого був один з велетів справжньої української естради Василь Зінкевич), «Львівські музики».

Та після розпаду Радянського Союзу, восени 1992 року, Станіслав Чуєнко отримав запрошення на участь в концерті в культурно-мистецькому центрі Мюнхена Ґастайґ, яке він радо прийняв.

Побачивши успіхи роботи Станіслава Чуєнка з групою дітей (понад 30) з України, з якими він підготував велику концертну програму (хоровий спів, танці та інструментальна музика), до нього приступили з пропозицією організувати на українській парафії хор, в якому згодом була задіяна і вся його рідня… Та не все так легко прийшлося – бюрократичні перешкоди, пов’язані з потребою воз’єднання сім’ї, час від часу втомливо змушували «курсувати» між новим місцем праці в Мюнхені та рідним Львовом. Та все-таки, з Божою допомогою і наполегливими стараннями, ті перешкоди вдалося здолати.

…У своїй змістовній промові ювіляр, серед іншого, наголосив на важливості соціальної складової для досягнення успіху колективу, що й вдалося зробити в хорі – затишну, дружню атмосферу, в якій людям було і є понині комфортно разом, в спільному відзначенні особистих нагод і ювілеїв, розділення радості і смутку. За його словами, хор «Покров» і його диригент за 25 років кардинально змінили мистецький вигляд громади. Станіслав Чуєнко висловив подяку всім, хто причинився до створення, підтримки і розвитку хору, а насамкінець озвучив такі програмні слова й заклик: «Наша мюнхенська громада має золотий людський капітал. Ці молоді люди разом з представниками старшої генерації – це фантастичний скарб. Треба тільки вміти користатися тим скарбом для добра людей і на Славу Божу!»

Що ж, нам усім варто прислухатись до цих слів та поєднати зусилля й працю на славу Божу і добро людей! А нашому хорові та його ювіляру бажаємо й надалі плідної праці і не перестати бути духовно-моральною підтримкою українського народу та інструментом його доброго іміджу!

І хай допоможе нам Господь оспівувати Його в чистоті серця!

Володимир Мельник.

Хорист «Покрову»

 

Опубліковано в газеті «Християнський голос». Вересень, № 17 (2997)

Газету можна завантажити за посиланням:  http://cerkiew.org/wp-content/uploads/2016/09/Chr-Holos-2018.17-2997..pdf 

Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць