Християнський табір для чоловіків у горах на Драгобраті
  • Срд, 31/07/2013 - 02:03

Літо – це час канікул, відпусток, одним словом – це час відпочинку. Християнин також повинен відпочивати, щоби згодом мати силу добре і ефективно працювати. Чим же ж відрізняється відпочинок християнина від звичайного світського відпочинку?

Неодноразово можна почути від людей, що інколи потрібно «відпочивати» від відпочинку. Яким же ж повинен бути відпочинок, щоб від нього не було потреби відпочивати? Це поєднання відпочинку душі і тіла, щоби людина, гармонійно поєднуючи ці дві складові, змогла достатньо часу приділити одному і другому, як тілу, так і душі. Відпочинком людина готується до праці, до служіння. Отже, християнський відпочинок це такий, від якого не потрібно відпочивати.

Ще неодноразово у ЗМІ піднімалася тема відсутності чоловіків у храмах чи у житті Церкви в цілому. Що робити і як допомогти, щоби чоловіки дійсно були «священиками» у своїх родинах, прикладними християнами на своїх місцях праці і авторитетними чоловіками та батьками у родинах?

Відповіддю на ці два закиди може стати така ініціатива, як «християнський табір для чоловіків».

Вже 13 років поспіль священики та сестри Згромадження Воплоченого Слова в Івано-Франківську багато часу літнього періоду посвячують проведенню християнських таборів. Учасники поділяються за віковими категоріями: діти (9-13 років) підлітки (14-17 років), молодь (17 і більше до одруження), чоловіки і жінки окремо.

Власне, хотів би увагу зосередити на таборі для чоловіків, який ми розпочали проводити в 2007 році. Для когось таке явище може дивно звучати. Колись, розповідаючи про такий захід одній групі дорослих людей, одна жінка сказала: «Що ж ті хлопи там роблять?». А я відповів – ходять по горах, моляться, грають футбол, готують страви на вогні, жарять шашлик». Не дозволивши мені закінчити, вона відрізала словами: «отче, не жартуйте, не можу повірити, прямо ж таки, їдуть в гори, щоб молитися…». Так, багато хто не може повірити і причин цьому можна дійсно знайти багато, але…

Цього року табір налічував 58 учасників під духовною опікою двох священиків о. Софрона Зелінського, ВС куратора всіх таборів Згромадження Воплоченого Слова на Прикарпатті та о. Йосафата Бойка, ВС. Більшість учасників з Івано-Франківська, парафіяни та прихожани парафій, якими опікується Згромадження, але були і гості з інших областей України. Найдальше – це з Харкова.

Кожен день мав свої особливості, але вцілому програма досить стабільна – ранкова зарядка, сніданок, похід в гори чи на гірські озера, спортивні ігри та фольклорний вечір біля ватри. Звичайно центральною частиною дня є Божественна Літургія та окремо виділений час на сповідь та духовну розмову зі священиком. Проповіді протягом трьох днів стосувалися тем віри в родині, в особистому житті та роль чоловіків у парафіяльному служінні і житті Церкви вцілому.

Окремо, в часі походу на озера, п. Мирослав Возняк представив ГО «Християнський Рух за Життя» і розповів про їх діяльність, а о. Йосафат Бойко заторкнув біотичні теми, такі як аборт, штучні методики запліднення, контрацепція та інше.

Цьогорічний табір мав свою особливість: учасники минулорічного табору виявили бажання приготувати великий металевий хрест і вмонтувати його на вершині гори. Так і сталось – хрест приготували і всі учасники несли хрест, молячись Хресну Дорогу і жертвували її в намір енні за свої родини, за дітей, за Церкву і за нові покликання до священичого і монашого стану. А відтак обряд посвячення хреста на горі Жандарм.

Табір завершився урочистою недільною Літургією в день святого Володимира. В часі відправи всі урочисто відновили обіцянки святого таїнства Хрещення і помолились за всіх іменинників, особливо згадали нашого Митрополита Володимира.

Дай, Господи, твою благодать та допомогу для всіх чоловіків, щоби вони були дійсно «священиками» у своїх родинах та у кожному середовищі, куди Господь їх попровадить.

о. Йосафат Бойко, ВС

Джерело: www.pkm.if.ua