Єдність – це не підпорядкування чи поглинання, а сопричастя. Папа Франциск під час Літургії в патріаршому соборі святого Юрія_
  • Нед, 30/11/2014 - 16:50

«Неодноразово, як Архиєпископ Буенос-Айреса, я брав участь а Божественній Літургії православних громад цього міста, але сьогоднішнє моє перебування у цій патріаршій церкві святого Юрія, святкуючи святого Апостола Андрія, первозванного та брата святого Петра, Покровителя Вселенського Патріархату, є справді особливою благодаттю, яку Господь дарує мені», – цими словами Наступник святого Петра розпочав свою промову, виголошену наприкінці Святої Літургії в головному храмі Константинопольського Патріархату.

Папа підкреслив, що «зустрітися, поглянути один-одному у вічі, обмінятися обіймами миру, молитися один за одного» є суттєвими елементами шляху до відновлення повноти сопричастя. Іншим суттєвим виміром він назвав богословський діалог, зазначаючи, що «справжній діалог – це завжди зустріч між особами», а не лише «співставлення ідей». І це стосується, насамперед, християн, «тому що для нас істиною є Особа Ісуса Христа».

«Приклад святого Андрія, який разом з іншим учнем прийняв запрошення Божественного Учителя: “Прийдіть та подивіться” і “того дня залишилися з Ним”, чітко показує нам, що християнське життя – це особистий досвід, перемінююча зустріч з Тим, Який нас любить і хоче нас спасти», – зауважив у цьому контексті Святіший Отець, додаючи, що й християнська благовість поширюється завдяки особам, які діляться радістю, що випливає з усвідомлення того, що вони люблені та спасенні. І приклад апостола Андрія це підтверджує, адже він поділився радістю зустрічі з Христом зі своїм братом Симоном.

«І не випадково, що шлях примирення і миру між католиками і православними був, певним чином, започаткований зустріччю, обіймами між нашими достойними попередниками, Вселенським Патріархом Атенагорасом та Папою Павлом VI, п’ятдесят років тому у Єрусалимі», – вів далі Папа Франциск, вказавши на щасливий збіг його теперішнього візиту з 50-річчям декрету Другого Ватиканського Собору про екуменізм «Unitatis redintegratio», який відкрив новий етап на шляху до поєднання, зокрема, стверджуючи з боку Католицької Церкви визнання Святих Таїнств, звершуваних православними.

Ще одним важливим принципом Єпископ Риму назвав те, що Собор наголошує на важливості збереження духовної, літургійної та дисциплінарної спадщини Церков Сходу. У цьому контексті Глава Католицької Церкви підкреслив, що «відновлення повноти сопричастя не означає ні підпорядкування одного іншому, ні поглинання, але, радше, прийняття всіх дарів, якими Господь обдарував кожного, щоб показати усьому світові велике таїнство спасіння, здійснене Христом Спасителем».

Папа запевнив, що для досягнення так бажаної мети повної єдності «Католицька Церква не має наміру накладати жодних інших умов, як лише визнавання спільної віри», і що католики готові «шукати, у світлі навчання Священного Писання та досвіду першого тисячоріччя, способів, якими можна запевнити необхідну єдність Церкви в теперішніх умовах». А єдиним прагненням Католицької Церкви та Єпископа Риму, за його словами, є «сопричастя з Православними Церквами», яке є «плодом любові, вилитої у наші серця Святим Духом».

Святіший Отець також перелічив виклики, на які Церкви вже сьогодні можуть спільно давати відповідь, «до глибини переживаючи буття учнями Господа Ісуса Христа». Першим він назвав «волання бідних», зазначаючи, що у світі надто багато людей, які страждають від голоду та суспільного виключення, і «ми не можемо залишатися байдужими до голосу цих братів і сестер», які просять не лише матеріальних речей, але можливості «захистити свою гідність людської особи».

Могутнє волання підноситься з боку жертв конфліктів в різних частинах світу, а це, за словами Папи, який назвав порушення миру й насильство над людьми «важким гріхом проти Бога», що не шанує Божого образу в людині, «спонукає нас без зволікань прямувати шляхом примирення». Третім же викликом Глава Католицької Церкви назвав волання молоді, адже сьогодні багато юнаків і дівчат «живуть без надії, подолані зневірою», або ж, перебуваючи під впливом панівної культури, «шукають радості лише у матеріальних благах та у задоволенні миттєвих емоцій». Тому, перед християнами стоїть завдання оцінити та передати їм «справжній гуманізм, який випливає з Євангелія».

«Ваша Святосте, ми вже перебуваємо на шляху до повного сопричастя і вже можемо переживати промовисті знаки дійсної єдності, хоч ще часткової. Це нас втішає та підтримує в продовженні цього шляху», – підсумував Папа Франциск, висловивши впевненість у заступництві та підтримці святих апостолів і братів Андрія та Петра, яких передання вважає засновниками Церков Константинополя і Риму.