Святу Месу та чин похорону звершив єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава у співслужінні з настоятелем парафії о. Адамом Літтвіцом, о. деканом Мареком Нєдзвєцкім та священниками з навколишніх парафій.

У проповіді підчас Святої Меси владика Едвард, звертаючись до сім’ї загиблого, до його близьких та побратимів із ЗСУ, наголосив на тому, що страждання, яке випало на долю народу і кожного з нас, здатне принести добрий плід не лише для України, але і для всієї Європи, котра забула Бога, при умові, що ми будемо невтомно молитися.

-Нам сьогодні треба молитися і за Василя, і за тих, хто сьогодні стоїть і захищає нас і нашу землю від тих, які прийшли наче одержимі, наповнені ненавистю до нас. Нам треба молитися, бо ненависть і одержимість можна подолати лише молитвою і силою Бога. Нехай наша молитва за світлої пам’яті Василя буде подякою за дар його життя, за його приклад, за його відвагу, за те що він залишив сім’ю і поїхав захищати нашу Батьківщину і нас всіх, всіх без винятку. Але нехай це теж буде нагадуванням для нас, що ми маємо обов’язок перед Василем і перед тисячами тих, які сьогодні віддають своє життя за нас, змінитися, зупинити ворога нашою молитвою, допомогти Богові діяти в нас і через нас. Це наше завдання – більше молитися. У наших храмах має лунати постійна молитва, маємо молитися у наших домівках і не дати дияволу жодного доступу до нас – тільки так ми зупинимо війну та агресію.

Василь Лучків, ревний католик, зразковий сім’янин та свідомий громадянин, залишив у скорботі дружину та двох синів. Попрощатися з героєм, підтримати сім’ю та помолитися про Царство Небесне для нього прийшли сотні людей – парафіяни, містяни, священники різних конфесій та побратими з війська. Десятки людей стояли на колінах вздовж дороги від храму до кладовища, віддаючи шану мужньому воїну та патріоту.