5 червня у костелі св. Миколая за участі представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій відбулося урочисте завершення експозиції ікон, написаних на бронеплитах, які врятували життя наших захисників.

За словами настоятеля парафії о. Павла Вишковського ОМІ за час виставки ікон, яка тривала 4 дні, храм відвідало 860 осіб. Він пригадав, що «експозиція завершується у знаменний день для костелу св. Миколая – святкування 160-річчя народження всесвітньо відомого українського архітектора, вірянина Римсько-Католицької Церкви Владислава Городецького. Саме він збудував цей храм, що отримав назву перлини Києва і який вважають однією з найкращих його робіт. Архітектор доклав багато зусиль, керуючи будівництвом, адже це була болотиста місцевість, а католики Києва отримали дозвіл царського уряду на будівництво лише в цьому місці. Вперше в історії для побудови храму було використано залізобетонні палі. Цей архітектурний шедевр Городецького витримав дві світові війни, більшовицьку революцію, 52 роки радянського свавілля і вже впродовж 32 років, на превеликий жаль, руйнується від абсолютної байдужості влади незалежної України», – зазначив священник. 

Крім того, відбулась презентація фільму про рік життя парафії в умовах війни та руйнування храму.

Щоб освятити ікони, на урочистість прибули представники різних релігійних конфесій. Римсько-Католицьку Церкву представляв єпископ Київсько-Житомирський Віталій Кривицький SDB, Українську Греко-Католицьку Церкву представляв Владика Андрій Хім’як, від Вірменської Апостольської Церкви був єпископ Маркос Оганесян, а представником Митрополита Київського Православної Церкви України Епіфанія був отець Віталій Даньчак.

До присутніх зі словом звернувся єпископ Кривицький, який подякував вірянам та парафії, що вона є оазою, куди люди можуть у нелегкий час прийти та знайти захист. Він також пригадав, що бронеплити, на яких написані ікони, врятували життя багатьох захисників. Багато хто знає про чудесні ситуації, коли Господь врятував не одне життя. «Дуже багато наших захисників – глибоко віруючі. Вони знають, що коли ворог випускає кулю, то Господь все одно нею керує… Сьогодні хочемо разом освятити ці ікони, щоб вони символізували оцей Божий захист. І пригадували, що не бронь, не сила металу, не людська рука насправді захищає, але Бог», – підсумував ординарій Київсько-Житомирський.       

Автор проєкту Арт Армор в рамках якого відбулась виставка ікон Олександр Ковальчук розповів, що ця ідея написання ікон на бронеплитах мала на меті об’єднати українців задля перемоги і сьогоднішній молебень засвідчує цю єдність церков у молитві освячення. «Ми ще не маємо ікони св. Миколая на бронеплиті. Однак маємо 9 нових плит. І зараз мені прийшла така думка, що будемо писати ікону св. Миколая, на якій також буде натяк на цей наш костел. З цією іконою ми поїдемо по світу», – зазначив митець. Він також зазначив, що освячена експозиція далі вирушить до США, Британії, Канади, Польщі. Деякі парафії вже виявили бажання мати такі ікони у своїх храмах.   

У молебні також взяла участь очільниця Благодійного фонду родини Жебрівських Філя Жебрівська. Вона запевнила, що фонд готовий допомагати відроджувати цей костел, проте за однієї умови: він має служити тільки тій меті, задля якої його побудував архітектор В. Городецький. 

Після молебню відбулась Свята Меса, яку єпископ Кривицький SDB звершив у намірі покійного Городецького. Йому співслужили настоятель делегатури місіонерів облатів в Україні о. Віталій Подолян ОМІ, священник УГКЦ о. Андрій Хім’як та о. Олег Станіслав. 

У проповіді єпископ Віталій Кривицький звернувся до парафіян зі словами підбадьорення, із заохоченням уповати на Господа посеред моря труднощів. Посилаючись на постать Товита з першого читання, він подав його як приклад для наслідування, коли задля виконання діла милосердя чоловік відмовляється від своїх планів. Кожен з нас покликаний робити добро в міру своїх можливостей та талантів, якими його обдарував Бог. Приклад використання талантів для Божої справи – це постать Владислава Городецького, який збудував цей величний костел св. Миколая. Після пожежі, що сталася у цьому багатостраждальному костелі віряни докладають зусиль, щоби не лише повернути цьому храму його красу, але й можливість бути храмом, аби тут була парафія, а не спільнота, яка орендує приміщення.  

Нагадуємо, 1 червня 2022 року відповідно до Меморандуму, підписаного між парафією та міністерством культури, костел мав перейти у власність парафіяльної спільноти. Однак цього ще досі не сталося.