Єпископ Ян Собіло: треба молитися, щоб світ не забув про війну в Україні

Перед обличчям загострення гуманітарної кризи, спричиненої війною і, особливо, обстрілами об’єктів критичної інфраструктури з боку Росії, слід молитися про те, щоб світ не забув про війну, тобто, щоб пам’ятав, що там є конкретні люди, які страждають. На цьому наголосив Єпископ-помічник Харківсько-Запорізької римо-католицької дієцезії Ян Собіло, який нещодавно здійснив подорож до Риму, під час якої зустрівся також зі Святішим Отцем.

«Україна має місію від Бога об’єднувати всіх християн. І я вважаю, що тепер в світі немає подібного місця, де б цей процес об’єднання відбувався на такій швидкості», – зазначив в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News Єпископ-помічник Харківсько-Запорізький Ян Собіло, якого Папа Франциск прийняв на аудієнції у Ватикані 17 листопада 2022 р. разом з Архиєпископом-Митрополитом Львівським латинського обряду Мечиславом Мокшицьким.

Гуманітарної допомоги треба ще більше

Розповідаючи про поточну гуманітарну ситуацію та основні потреби мешканців Запоріжжя, єпископ Ян Собіло підкреслив, що з настанням зими гуманітарної допомоги потрібно ще більше. Якщо в селах люди мають більше можливостей обігріти приміщення, приготувати їжу і дістати воду, то у великих містах, в багатоповерхівках, при відсутності основних комунальних послуг, ситуація може стати катастрофічною, особливо, якщо російська армія не припинить обстрілювати об’єкти критичної інфраструктури. «Наприклад, тепер ми їздимо до Оріхова, який вже понад пів року не має ні електроенергії, ні газу, ні води, тому мешканці, які там залишилися, живуть тільки з того, що ми їм привозимо», – розповів єпископ, додаючи, що в Запоріжжі вони також допомагають переселенцям і мешканцям, які залишилися в місті. «Люди не мають праці, бо багато підприємств не могли надалі провадити тут свою діяльність і переїхали в інші місця, – наголосив він. – Тому треба молитися, щоб світ не забув про війну, тобто, щоб бачив, що там є конкретні люди, які страждають».

Сила молитви

«Військові розповідають такі випадки, коли, наприклад, впала ракета і їх всіх мало би знести, а вона не розірвалася. Хлопці прямо говорять: “Хтось вимолив. Може наші матері, наші дружини, наші діти, які моляться за нас, вірні, які моляться в парафіях”», – зауважує владика Ян Субіло, висловлюючи переконання у тому, що перемога наступить, але це залежить також і від нашої молитви. За його словами, важливо також не витрачати часу на дрібниці, а організовувати різного виду допомогу, бо навіть військові, коли бачать таких людей, «які трудяться з любов’ю і відданістю й не шкодують ні свого здоров’я, ні часу, ні грошей», то їм це дає зрозуміти, що вони не марно захищають свою батьківщину, бо вона має гарне майбутнє.

Україна – місце будування єдності

«Ще в 2014 році, коли розпочалася війна, ми почали більше молитися разом», – зазначає Єпископ-помічник Харківсько-Запорізький, розповідаючи про те, як відбувається співжиття між різними конфесіями, релігіями і культурами в цей складний період. Міжконфесійні молитви, за його словами, вже стали в місті звичним явищем. «Україна має таку місію від Бога об’єднувати всіх християн, – наголосив він. – І я вважаю, що цей процес об’єднання вже розпочався. Раніше кожен захищав свої традиції, свій стиль молитви, “бо це не наше, це чуже”, а тепер бачу, що основним є молитися, збиратися навколо Господа всі разом – і православні, і греко-католики, римо-католики, протестанти, Вірменська Церква – всі об’єднуємося, молимося, маємо регулярні зустрічі, і Бог діє. І бачу, що тепер в світі такого другого місця в світі, як Україна, немає, де б цей процес об’єднання відбувався на такій швидкості».