У світоглядно нейтральній державі немає офіційної релігії, але не повинно бути також і офіційного атеїзму. Про це нагадав глава Конференції Єпископату Квебеку у декларації щодо прийнятого закону про світськість і релігійну нейтральність держави. Цей закон, між іншим, забороняє працівникам публічних інституцій носити символи, які вказують на їх релігійну приналежність.

На думку коментаторів цей закон є,  перш за все, реакцією влади на явище міграції та появу у цій канадській провінції визнавців цивілізаційно чужих релігій. Але він також торкається і християн. Єпископат вважає, що засоби покарання порушення закону занадто перебільшені, а законодавці забули, що релігійно нейтральним повинна бути держава, а не суспільство. Завданням ж держави є запевнення громадянам повної можливості практикування і визнавання своєї віри.

Єдиним винятком, який в цьому питанні допускає глава єпископату, є закривання обличчя: обидві сторони – і урядовець, і той, хто приходить в певній справі, в офіційних урядових структурах повинні виступати з відкритим обличчям.

Заохочуючи до ревізії проекту закону про світськість, Архиєпископ Пєр-Андре Фурньє пригадав негативні наслідки і випадки з нещодавнього минулого. Занадто ригористичне трактування принципу нейтральності там призвело до блокування співпраці держави і Церкви на локальному рівні, що принесло шкоду місцевим мешканцям.  

За матеріалами: http://www.deon.pl